10 клас. Відповіді на завдання ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії

Відповіді на завдання II (міського, районного) етапу
Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії

2015-2016 навчальний рік

10 клас

1.Вирішить хронологічне рівняння (Кількість балів - 7 б., по 1 б. за кожний рік, 1 б. – за подію):

(рік підписання Версальського мирного договору з Німеччиною) + (рік підписання англо-французької угоди «Сердечна згода») +  (рік затвердження на Лондонській конференції репараційного плану Дауеса ) – (рік укладення Договору дев'яти держав на Вашингтонській конференції) – (рік укладення англо-російської угоди, приєднання Росії до Антанти)               =  _________________________________________________________________

    (визначте рік і важливу подію з всесвітньої історії першої половини ХХ ст.)

Відповіді:

1919 + 1904 + 1924 – 1922 – 1907 = 1918, Комп’єнське перемир’я, завершення Першої світової війни.

2. Заповніть таблицю, підібравши до кожної наведеної дати з переліку назву міста, де відбулася в цей час певна історична подія. Встановіть, складовими якого історичного явища є  ці події  (Кількість балів – 10 б., по 1 б. за правильно підібране до дати місто, 2 б. – за встановлення історичного явища)

Дата	Місто	Дата	Місто
05 (18) грудня 1917 р.		14 (27) січня 1918 р.
11 (24) грудня 1917 р.		16 (29) січня 1918 р.
07 січня (20 січня) 1918 р.		27 січня (9 лютого) 1918 р.
09 (22) січня 1918 р.		28 січня (10 лютого) 1918 р.
Історичне явище:

Бахмач, Брест-Литовськ, Житомир, Київ, Крути, Петроград, Полтава, Харків.

Відповіді:

05 (18) грудня 1917 р. – оголошення РНК більшовицької Росії війни Центральній Раді

11 (24) грудня 1917 р. – Харків (відкриття Всеукраїнського з'їзду рад, що проголосив утворення Радянської Української Народної Республіки як автономії радянської Росії).

07 січня (20 січня) 1918 р. – Полтава (захоплена більшовиками).

09 (22) січня 1918 р. – Київ (IV Універсал, проголошення незалежності Української Народної Республіки від Росії).

14 (27) січня 1918 р. – Бахмач (початок наступу на Київ об’єднаних більшовицьких загонів на чолі з М. Муравйовим)

16 (29) січня 1918 року – Крути (загибель у бою з більшовиками Студентського Куреня)

27 січня (9 лютого) 1918 р. – Брест-Литовськ (підписання мирного договору між УНР та Центральними державами)

28 січня (10 лютого) 1918 р. – Житомир (Українська Центральна Рада переїхала до міста після зайняття Києва більшовиками)

Історичне явище: перша радянсько-українська війна

3. Знайдіть та виправте 13 помилок у запропонованих характеристиках історичних особистостей (Кількість балів – 13 б.):

А. Отто фон Бісмарк (1815-1898) – видатний німецький державний і політичний діяч. Незважаючи на походження з родини селян, закінчив Берлінський університет, був обраний до парламенту Пруссії. У 1862 р. за ініціативою ліберальної частини парламенту Бісмарк був призначений на посаду прем'єр-міністра Пруссії та міністра зовнішніх справ. «Залізом і кров’ю», тобто шляхом війн з Росією, Австрією, Францією  створив Німецьку імперію. На посаді рейхсканцлера Німецької імперії започаткував культуркампф – рух на підтримку католицької церкви, наслідками якого стали заборона громадянського шлюбу та державних шкіл. За ініціативою Бісмарка з 1878 по 1890 рр. у Німеччині була дозволена діяльність соціалістичних і соціал-демократичних організацій. Але через перемогу на виборах в рейхстаг консерваторів у 1890 р. О. Бісмарк був вимушений піти у відставку.

Б. Іван Франко (1856 – 1916) – видатний український громадський і культурний діяч, письменник, поет, публіцист. Під час навчання на філософському факультеті Київського університету, став прихильником «громадівського соціалізму» М. Драгоманова, за листування з яким був заарештований. У 1890 р. став засновником РУП (Революційної української партії), яка була першою українською політичною партією європейського зразка. Але в основу програми цією партії були покладені соціалістичні ідеї, відмова від прагнення до соборності всіх українських земель. У 1904 р., розчарувавшись у соціалізмі,  І. Франко створив Українську націонал-демократичну партію.  Але він й надалі погоджувався з М. Драгомановим, який пов’язував долю України з долею Росії. Саме він почав вживати термін  «русини» відносно українців Галичини.

Відповіді:

А.Отто фон Бісмарк (1815-1898) – видатний німецький державний і політичний діяч. Незважаючи на походження з родини селян (1. Юнкерів), закінчив Берлінський університет, був обраний до парламенту Пруссії. У 1862 р. за ініціативою ліберальної частини парламенту (2.Консерваторів на чолі з королем Вільгельмом І) Бісмарк був призначений на посаду прем'єр-міністра Пруссії та міністра зовнішніх справ. «Залізом і кров’ю», тобто шляхом війн з Росією (3.Данією), Австрією, Францією  створив Німецьку імперію. На посаді рейхсканцлера Німецької імперії започаткував культуркампф – рух на підтримку католицької церкви (4. На обмеження впливу католицької церкви), наслідками якого стали заборона (5. Впровадження) громадянського шлюбу та державних шкіл. За ініціативою Бісмарка з 1878 по 1890 рр. у Німеччині була дозволена (6. Заборонена) діяльність соціалістичних і соціал-демократичних організацій. Але через перемогу на виборах в рейхстаг консерваторів (7. Через конфлікт з новим імператором Вільгельмом ІІ) О. Бісмарк був вимушений піти у відставку.

Б. Іван Франко (1856 – 1916) – видатний український громадський і культурний діяч, письменник, поет, публіцист. Під час навчання на філософському факультеті Київського (8. Львівського) університету, став прихильником «громадівського соціалізму» М. Драгоманова, за листування з яким був заарештований. У 1890 р. став засновником РУП - Революційної української партії (9. РУРП - Русько-української радикальної партії), яка була першою українською політичною партією європейського зразка. В основу програми цією партії були покладені соціалістичні ідеї, відмова від ідеї соборності всіх українських земель (10. Пропагування ідеї соборності всіх українських земель) У 1904 р., (11.1899 р.) розчарувавшись у соціалізмі,  І. Франко створив Українську націонал-демократичну партію.  Але він й надалі погоджувався (12. розійшовся) з М. Драгомановим, який пов’язував долю України з долею Росії. Саме він почав вживати термін  «русини» відносно українців Галичини. (13. «Українці»).

4. Зазначте причини та наслідки історичних подій та явищ (Кількість балів – 20 б.)

Причини	Подія, явище	Наслідки
2 б.	«Весна народів»	2 б.
2 б.	Громадянська війна 1861-1865 рр. в США	2 б.
2 б.	Столипінська аграрна реформа	2 б.
2 б.	Підписання Версальського мирного договору з Німеччиною	2 б.
2 б.	Проголошення І Універсалу Української Центральної Ради	2 б.

Відповідь:

Причини	Подія, явище	Наслідки
-Збереження феодально-абсолютистських порядків у багатьох європейських країнах -Соціальне гноблення -Придушення національно-визвольних рухів -Економічна криза 1847 р	«Весна народів»	-Незважаючи на незавершеність та поразку революцій, вони дали поштовх капіталістичному розвиткові -Скасовані залишки кріпацтва -Прискорений промисловий переворот -Влада монархів обмежена конституцією -Прискорення процесу об’єднання Італії та Німеччини
-Загострення конфлікту між прихильниками і противниками рабства -Ускладнення економічних зв’язків між Півднем і Північчю	Громадянська війна 1861-1865 рр. в США	-Закріпила провідну роль північно-східних штатів в економічному  і політичному житті країни -Започаткувала процес зрівняння в правах білого і чорного населення США -Підірвала основи плантаційного господарства та латифундистів -Зміцнення внутрішнього ринку
-Гальмування капіталістичних відносин у сільському господарстві -Малоземелля селян -Наявність кругової поруки у селян	Столипінська аграрна реформа	-Перетворення селян на індивідуальних землевласників -Створення великих господарств (хутори) -Зростання валового збору зернових -Розшарування селян та загострення соціальних суперечностей
-Ігнорування Тимчасовим урядом делегації УЦР на чолі з В.Винниченко -Відмова Тимчасового уряду надати автономію -Ініціатива ІІ Українського військового з’їзду проголосити автономію без згоди Тимчасового уряду	Проголошення І Універсалу Української Центральної Ради	-УЦР – законодавчий орган влади -Створення виконавчого органу – Генерального секретаріату -Підвищення авторитету УЦР -Формування української державності
Поразка Німеччини у Першій світовій війні	Підписання Версальського мирного договору з Німеччиною 1919 р.	Територіальні зміни в Європі, збільшення території передусім Польщі та Франції за рахунок Німеччини Переділ колоній, Німеччини під опіку Британії, Японії, Франції Сплата Німеччиною репарацій призвела до економічної кризи, соціальної нестабільності Прихід до влади в Німеччині під гаслом перегляду Версальського договору нацистів.

5.  Робота з поняттями та термінами (Кількість балів - 20 б.).

5.1. З назвою якої країни пов’язані ці терміни? (по 1 б. за країну)

А. «Дворянство мантії», Католицька Ліга, Гізи, «Король-Сонце».

Б. «Смутні часи», Семибоярщина, прикази, церковний розкол.

В. Фултон, скватер, «доктрина Монро», гомстед.

Г. Гомруль, чартизм, Макдональд, Суецький канал.

Д. Габсбурги, рейхсрат, «нова ера», радикали.

Е. «Сталевий пакт», «корпоративна система», чорносорочечники, «Революція у спальному вагоні»

Є. Веймарська конституція, Еберт, «Союз Спартака», повстання «Чорного рейхсвера».

Ж. Імператор, «Освічене правління», концерн, Порт-Артур.

З. Повстання іхетуань, Цінська династія, Сіньхайська революція, Національні збори.

И. Віце-король, заміндари, повстання сіпаїв, Р. Тагор.

5.2. Дайте визначення понять: гомстед, чартизм, «нова ера»,  «корпоративна система», Сінхайська революція (по 2 бали кожне)

Відповіді на питання 5.1.:

А. Франція.

Б. Московське царство.

В. США.

Г. Великобританія.

Д. Австро-Угорська імперія.

Е. Італія.

Є. Німеччина.

Ж. Японія.

З. Китай.

И. Індія

6. Проаналізуйте історичне джерело за наступним планом: 6.1. Про наслідки якої події  розповідається? Коли відбулася ця подія? 6.2. Встановіть авторство наведеного документу. Визначте громадянську позицію автора. 6.3. Дайте визначення політиці царату, що описана в документі. 6.4. Який вплив на розвиток українського національного руху  мала діяльність автора за кордоном? 6.5. Як ідеологічна спадщина автора оцінюється в історичній науці? (Кількість балів – 10 б., по 2 б. за відповідь на пункт плану)

«Я з’явився до київського генерал-губернатора князя Дондукова-Корсакова, просив паспорт за кордон, вирішивши, якщо його не дасть, їхати без паспорта… Через три дні дозвіл було одержано, і я виїхав через Галичину й Угорщину до Відня, де почав готуватися до видання українського збірника «Громада». Між тим комісія з українського питання зібралася й… постановила: заборонити українські видання й концерти, закрити Київський відділ Географічного товариства (який перед тим тільки що одержав 2 серпня медалі від глави Петербурзького товариства та подяку імператора за проведення одноденного перепису в Києві й за два з половиною роки надрукував 4 томи матеріалів), заборонити жити в українських губерніях і в столицях Драгоманову та Чубинському… Таким чином, я посередньо був засуджений на еміграцію. Водночас австрійський уряд почав конфісковувати українські брошури соціально-демократичного змісту, а тому я вирішив перенести видання «Громади» до Женеви, куди й переселився восени 1876 р. Тут я видав з того часу 5 томів «Громади» та кілька популярних брошур українською мовою, не рахуючи белетристики й монографій різних авторів, а також кількох брошур російською мовою, крім того, дві книжки “Громади” видано було 1881 р. мною разом з С. Подолинським і галичанином М. Павликом, дві монографії про українську народну словесність…».

Ідентифікація документа, історичної події, явища:

6.1. Емський указ, 1876 р.

6.2.М. Драгоманов.

6.4.Видавав за кордоном журнал «Громада» (Женева)

6.5. У роботі має бути розкрито поняття «громадівський соціалізм»

7. Проаналізуйте наведене твердження, знайдіть аргументи на користь кожної з тез  та визначте власну позицію. Свою думку обґрунтуйте (Кількість балів - 20 б.)

Початок Першої світової війни: закономірність чи випадковість.

Критерії: 1.Знання про історичне явище (подію) – 5 б.

2. Аргументи на користь кожної з тез – 10 б.

3. Власне оціночне судження – 5 б.

11-й клас. Відповіді на завдання ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії

Вілповіді на завдання II (міського, районного) етапу
Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії

2015-2016 навчальний рік

11 клас

1.Вирішить хронологічне рівняння (Кількість балів - 7 б., по 1 б. за кожний рік, 1 б. – за подію):

(рік промови В. Черчилля у Фултоні, початок «холодної війни») + (рік Карибської кризи, загострення протистояння між СРСР та США) – (рік проведення Мюнхенської конференції глав урядів Німеччини, Великобританії, Франції та Італії) +  (рік проведення Лондонської конференції, прийняття репараційного плану Дауеса) – (рік підписання Північноатлантичного договору, створення НАТО) =_____________________________________________________________

(визначте рік і важливу подію з всесвітньої історії ХХ ст.)

Відповіді:

1946 + 1962  – 1938 + 1924 – 1949 = 1945, завершення Другої світової війни, створення Організації Об’єднаний Націй.

2. Заповніть таблицю, підібравши до кожної наведеної дати з переліку назву міста, де відбулася в цей час певна історична подія. Встановіть, складовими якого історичного явища є  ці події  (Кількість балів – 10 б., по 1 б. за правильно підібране до дати місто, 2 б. – за встановлення історичного явища)

Дата	Місто	Дата	Місто
29 червня 1941 р.		24 жовтня 1941 р.
30 червня 1941 р.		30 жовтня 1941 р.
18 вересня 1941 р.		19 травня 1942 р.
16 жовтня 1941 р.		22 липня 1942 р.
Історичне явище:

Барвінкове, Дубно, Київ, Львів, Одеса, Севастополь, Свердловськ, Харків

Відповіді:

29 червня 1941 р. – Дубно (закінчення прикордонної танкової битви)

30 червня 1941 р. – Львів (Національні збори прийняли Акт відновлення незалежної Української держави)

18 вересня 1941 р. – Київ (війська радянського Південно-Західного фронту отримали наказ залишити місто)

16 жовтня 1941 р. – Одеса (завершення оборони міста радянськими військами)

24 жовтня 1941 р. – Харків (початок нацистської окупації міста)

30 жовтня 1941 р. – Севастополь (початок оборони).

19 травня 1941 р. – Барвінкове (початок Харківської наступальної операції з Барвінковського виступу, яка закінчилася поразкою радянських військ)

22 липня 1942 р. – Свердловськ (гітлерівці зайняли останній населений пункт на території УРСР).

3. Знайдіть та виправте 13 помилок у запропонованих характеристиках історичних особистостей (Кількість балів – 13 б.):

А. Симон Петлюра (1879-1926) – визначний український політичний, державний та військовий діяч. На початку ХХ ст. став одним із засновників та лідерів Української радикальної партії. Після проголошення Української Народної Республіки був секретарем (міністром) внутрішніх справ. Він активно підтримав прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського. Після відступу німецької армії Петлюра разом із Михайлом Грушевським створив найвищий орган державної влади відновленої УНР - Директорію. Коли Українська Народна Республіка опинилася під тиском більшовиків та білогвардійців, С. Петлюра очолив Директорію, залишаючись одночасно міністром внутрішніх справ УНР. Саме на період, коли С. Петлюра  очолював збройну боротьбу військ УНР за волю та незалежність свого народу, припадає одна з найгероїчніших подій визвольних змагань – Перший зимовий похід УГА (Української галицької армії). Намагаючись вивести Україну з міжнародної ізоляції, С. Петлюра підписав Варшавський договір з Польщею, згідно з яким Польща визнавала незалежність України, включаючи Галичину та Волинь.

Б. Франклін Делано Рузвельт (1882-1945) – визначний американський політичний та державний діяч, 32-й президент США. Походячи з родини заможного землевласника та підприємця, з юності залучився до політичної діяльності в лавах Республіканської партії. Коли, внаслідок економічного занепаду періоду «проспериті» життя пересічних американців погіршилося, взяв участь у президентській кампанії. Пісня «Знову наступають щасливі дні» стала візитною карткою «Справедливого курсу», започаткованого Рузвельтом. За його ініціативою були запроваджені «Кодекси чесної конкуренції», які захищали права робітників завдяки встановленню максимуму заробітної плати, укладенню колективних договорів, надання права на створення профспілок. За законом про допомогу фермерам  заохочувалося збільшення посівних площ. Завдяки цим заходам Рузвельт був надзвичайно популярним у суспільстві та обирався президентом тричі, з 1933 по 1945 рр.

Відповіді: Симон Петлюра (1879-1926) – визначний український політичний, державний та військовий діяч. На початку ХХ ст. став одним із засновників та лідерів Української радикальної партії (1. Революційної української партії). Після проголошення Української Народної Республіки був секретарем (міністром) внутрішніх справ (2. Військових справ). Він активно підтримав прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського (3. Відійшов від державної діяльності) Після відступу німецької армії Петлюра разом із Михайлом Грушевським створив (4. М.С. Грушевський у створенні Директорії участі не брав) найвищий орган державної влади відновленої УНР - Директорію. Коли Українська Народна Республіка опинилася під тиском більшовиків та білогвардійців, С. Петлюра очолив Директорію, залишаючись одночасно міністром внутрішніх справ УНР (5. Головним отаманом військ УНР). Саме на період, коли С. Петлюра  очолював збройну боротьбу військ УНР за волю та незалежність свого народу, припадає одна з найгероїчніших подій визвольних змагань – Перший зимовий похід УГА (Української галицької армії) (6. Армії УНР). Намагаючись вивести Україну з міжнародної ізоляції, С. Петлюра підписав Варшавський договір з Польщею, згідно з яким Польща визнавала незалежність України, включаючи Галичину та Волинь (7. Галичина та Західна Волинь визнавалися польськими)

Б. Франклін Делано Рузвельт (1882-1945) – визначний американський політичний та державний діяч, 32-й президент США. Походячи з родини заможного землевласника та підприємця, з юності залучився до політичної діяльності в лавах Республіканської (8. Демократичної) партії. Коли, внаслідок економічного занепаду періоду «проспериті» (9.«Великої депресії») життя пересічних американців погіршилося, взяв участь у президентській кампанії. Пісня «Знову наступають щасливі дні» стала візитною карткою «Справедливого курсу» (10. Нового), започаткованого Рузвельтом. За його ініціативою були запроваджені «Кодекси чесної конкуренції», які захищали права робітників завдяки встановленню максимуму заробітної плати (11. Мінімуму), укладенню колективних договорів, надання права на створення профспілок. За законом про допомогу фермерам  заохочувалося збільшення (12. Скорочення) посівних площ. Завдяки цим заходам Рузвельт був надзвичайно популярним у суспільстві та обирався президентом тричі (13. Чотири рази), з 1933 по 1945 рр.

4. Зазначте причини та наслідки історичних подій та явищ (Кількість балів – 20 б.)

Причини	Подія, явище	Наслідки
2 б.	Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки	2 б.
2 б.	«Велика депресія»	2 б.
2 б.	Затвердження А. Гітлера рейхсканцлером – головою уряду Німеччини	2 б.
2 б.	Підписання пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною	2 б.
2 б.	Голод 1946-1947 рр. в Україні	2 б.

Відповідь:

Причини	Подія, явище	Наслідки
-Поразка Австро-Угорщини в І світовій війні -Намагання поляків  встановити контроль над Галичиною -Наявність досвіду політичної боротьби у лідерів західноукраїнських земель	Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки	-Створення дієвих органів законодавчої і виконавчої влади на західноукраїнських землях -Прийняття державної символіки -Створення УГА -Стало початком україно-польського протистояння -Проголошення ЗУНР – втілення ідеї української державності в життя
-Порушення балансу між виробництвом та споживанням -Біржові спекуляції , численні тіньові операції, унаслідок яких продажний курс акцій значно перевищував їхню реальну вартість -Об’єктивний процес розвитку капіталістичних відносин – криза перевиробництва	«Велика депресія»	-Падіння обсягів виробництва -Масове банкрутство -Розорення фермерських господарств -Безробіття -Скорочення доходів -Випадки голодної смерті -Падіння життєвого рівня -Падіння авторитету владної партії (Республіканської)
-Закріплення у свідомості німців ідеї про приниження Німеччини у І світовій війні -Негативні наслідки світової економічної кризи -Формування навколо нацистів ореолу єдиної сили, що здатна вивести країну з кризи -Підтримка нацистів великим бізнесом -Боротьба між комуністами і соціалістами -Невтручання провідних країн світу -Використання нацистами будь-яких засобів у боротьбі за владу	Затвердження А. Гітлера рейхсканцлером – головою уряду Німеччини	-Встановлення нацистської диктатури в Німеччині, у  тому числі, заборона діяльності політичних партій за виключенням НСДАП, переслідування противників нацистського режиму (комуністів, соціалістів, представників католицької та протестантської церков та ін.); репресії проти єврейського населення -Консолідація сил агресії в Європі, введення військ на територію Рейнської демілітаризованої зони, аншлюс Австрії, приєднання Судет. -Початок Другої світової війни
1.Намагання керівництва нацистської Німеччини переглянути Версальсько-Вашингтонську систему міжнародних відносин, захопити землі Польщі, для чого було необхідно усунути небезпеку війни на два фронти 2.Намагання керівництва Радянського Союзу відшукати союзника на міжнародній арені, провал переговорів з Великобританією та Францією, прагнення приєднати західноукраїнські та західнобілоруські землі 3.Близькість політичних режимів у СРСР та Німеччині (тоталітарні)	Підписання пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною	1.Сприяння в розв’язанні Німеччиною нової агресії в Європі (проти Польщі), початок Другої світової війни. 2.Приєднання до СРСР західноукраїнських та західнобілоруських земель. Східна Галичина та Волинь опинилися у складі УРСР.
-Руйнівні наслідки Другої світової війни -Форсоване збільшення обсягів хлібозаготівель -Посуха 1946 р., низька урожайність зернових	Голод 1946-1947 рр. в Україні	-Значні демографічні втрати, понад 1 млн. хворих на дистрофію -Значні втрати тваринництва -Ускладнення процесу відбудови, невиконання п’ятирічного плану -Занепад морального духу населення

5.  Робота з поняттями та термінами (Кількість балів - 20 б.).

5.1. З назвою якої країни пов’язані ці терміни? (по 1 б. за країну)

А. Реконструкція, «сухий закон», «кодекс чесної конкуренції», «Адміністрація громадських робіт».

Б. Гогенцоллерни, бліцкриг, «план Шліффена», Веймарська республіка.

В. Севрський договір, кемалісти, меджліс, вілаєти.

  Г. Каудільйо,  громадська війна, кортеси, «п’ята колонія»

Д. «Режим санації», «лінія Керзона», осадники, утраквістичні школи.

Е. Татарбунарське повстання, Залізна гвардія, «уніфікація», Фронт національного відродження.

Є.  Відовданська конституція, Карагеоргієвичи, Скупщина, четники.

Ж. Мусульманська Ліга, «Соляний похід», компанія громадської непокори, сатьяграха.

З. Лейбористи, політика «умиротворення», домініони, операція «Морський лев».

И. Штурмовщина, «правий ухил», МТС, політвідділ.

5.2. Дайте визначення понять: Реконструкція,  бліцкриг, режим санації, штурмовщина,  політика «умиротворення» (по 2 б. за визначення поняття)

Відповіді на пункт 5.1:

А. США.

Б. Німеччина.

В. Туреччина.

  Г. Іспанія.

Д. Польща.

Е. Румунія.

Є.  Королівство сербів, хорватів та словенців (Югославія).

Ж. Індія.

З. Великобританія.

И. СРСР.

6. Проаналізуйте історичне джерело за наступним планом: 6.1. Проаналізуйте уривок з праці та визначте, коли документ міг бути створений. Яку соціальну групу автор  репрезентував? 6.2 Яку форму правління він вважає найбільш вдалою для України? На які історичні приклади він спирається? 6.3.  Яку програму розбудови української державності пропонує автор документу?  Визначте політичні уподобання автора. 6.4. На якому етапі національно-визвольних змагань 1917-1920 рр. була зроблена спроба реалізувати цю ідею? Яким був результат? 6.5. Який вплив на формування української національної ідеї, процес українського державотворення мали ідеї автора? (Кількість балів – 10 б., по 2 б. за відповідь на пункт плану)

«А тому це мусить бути такий державний лад, при якому: l) джерело верховної влади на Україні буде перенесено — з низу — де воно було від початку і за весь час Руїни на верх — де воно було в часах могутності нашої нації: за Київських і Галицьких Князів і за Гетьмана Богдана Хмельницького. І це мусить бути такий лад, при якому: 2) це джерело верховної влади на Україні буде від сторонніх позаукраїнських сил і всяких відповідних орієнтацій вповні незалежне. Такий лад, це дідичне Гетьманство, тобто Українська Монархія, а приймаючи на увагу ще й новочасні соціальні відносини — це Українська Трудова Монархія. Без української Монархії — в формі дідідичного а не виборного Гетьманства — не може повернути до Української Нації політично-чесна, державно-творча частина по-московлених і спольщених дворянських верхів-хліборобського класу; не може бути сформована при її участі нова, здорова й сильна, селянсько-хліборобська аристократія; не може бути об’єднаний авторитетом цієї нової селянської аристократії український хліборобський клас».

Ідентифікація документа, історичної події, явища:

6.1. В. Липинський, «Листи до братів-хліборобів», 1926 р.

6.4. Квітень – грудень 1918 р., гетьман П. Скоропадський

6.5. У відповіді має бути розкрито поняття «український монархізм».

7. Проаналізуйте наведене питання, знайдіть аргументи на користь кожної з тез  та визначте власну позицію. Свою думку обґрунтуйте (Кількість балів - 20 б.)

Військові дії Робітничо-селянської Червоної Армії (РСЧА) в 1944-1945 рр.: визволення Європи від нацизму чи намагання встановити новий тоталітарний режим?

Критерії: 1.Знання про історичне явище (подію) – 5 б.

2. Аргументи на користь кожної з тез – 10 б.

3. Власне оціночне судження – 5 б.