До 29-х роковин Чорнобильської трагедії

Курс «Історія України (вступ до історії)»

Клас: 5-й.

Упорядник: Бєлякова С.В., учитель історії  Словʼянської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 Словʼянської міської ради Донецької області.

Василина-Тимофєєва В.В., заступник директора з виховної роботи Словʼянської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 Словʼянської міської ради Донецької області.

Тема уроку: Практичне заняття № 4. Які історичні пам’ятки рідного краю розповідають про минуле.

Очікувані результати.

На уроці учні мають навчитися:

1.Наводити приклади історико-культурних пам’яток рідного краю, за якими можна довідатися про минуле.

2.Пояснювати, як історико-культурні пам’ятки стають у пригоді історикам.

3.Складати розповідь про долю історико-культурних пам’яток рідного краю.

4.Висловлювати міркування про значення історико-культурних пам’яток у дослідженнях минулого рідного краю та потребу їх збереження.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, формування умінь і навичок.

Форма уроку: практичне заняття.

Наочність: електронна презентація, автор-упорядник: Федосюк Лариса Федорівна, учитель історії, заступник директора з виховної роботи ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10 Словʼянської міської ради Донецької області

ХІД УРОКУ
(фрагмент, присвячений пам'ятнику Чорнобильскої слави у м. Слов'янську)

1.Організаційний етап.

2.Мотивація навчальної діяльності.

Методичний прийом: опрацювання ілюстрації, бесіда.

Учитель демонструє учням слайди презентації з фотографіями історико-культурних пам’яток рідного краю. Діти мають впізнати пам’ятку, висловіть припущення, яким чином пам’ятка презентує рідний край в Україні.

3.Оголошення теми, мети, визначення завдань та очікуваних результатів уроку.

4. Опрацювання нового матеріалу.

Методичні прийоми:

1. Розповідь учителя

Влітку 1986 р., після аварії на Чорнобильської АЕС, до м. Слов’янську були переселені понад 1 000 осіб, які до цього часу мешкали у Чорнобилі та в 30-километровій зоні відчуження навколо нього.  Так,  на вулиці біля будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 був зведений новий будинок, в який заселили переселенців з Чорнобиля. У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь й корінні мешканці м. Словʼянська. Понад 500 військовослужбовців: солдат й офіцерів, призваних до лав Збройних Сил Радянського Союзу зі Словʼянська, стояли в оточенні, допомагали в евакуації, брали участь в хованні радіоактивних відходів. 

2. Захист випереджальних домашніх завдань учнями.

Зразок повідомлення учня:

Пам’ятник Чорнобильської слави

Дата відкриття: 14 грудня 2012 року

За ініціативою: Аркадій Бенедиктович Дашевський

Місце розташування: м. Словʼянськ, площа Революції

Пам’ятник виконаний у вигляді дзвону, який символізує заклик до людства не забувати про трагедію, що сталася 26 квітня 1986 р. через  необережність та привела до загибелі тисяч осіб, забруднення родючих земель України.

Учні виконують вірш:

Чернобыль… звучит это страшно…

Душа холодеет и вспомнить ужасно

Те дни, когда мир потрясло известие,

Что началось радиоактивное бедствие

…. Взвился в небеса черно-огненный шар,

А вслед за ним начался пожар.

Тридцать тысяч рентген и нейтронное излучение

Из жерла «вулкана» вышли в освобождение.

Також демонструється естрадна мініатюра «Лікар та хворий».

«Больной:

Скажите, доктор, что со мной?

Я загорел, как в летний зной.

Врач:

Да это – ядерный загар;

Не солнечных лучей дар.

Больной:

А еще у меня тошнота и рвота

Будто съел я с утра гадкое что-то.

Врач:

Гамма – лучи и нейтроны

Вызывают такие симптомы.

…Лучевая болезнь очень опасна.

Небольшая доза бывает достаточна,

Чтобы вызвать рак – лейкемию,

А также эпиляцию и анемию.

Врач:

Спасибо, доктор, я все понял. –

Радиоактивный атом счастье отнял.

Держаться буду до конца

И вытру слезы я с лица».

5.Узагальнення та систематизація знань

Методичний прийом: узагальнююча  бесіда за планом

А. Назва історико-культурної пам’ятки

Б. Дата створення (рік, століття)

В. Автор (ім’я, прізвище)

Г. Опис зовнішнього (внутрішнього) вигляду

Д. Історико-культурне  значення.

6.Підбиття підсумків уроку

7.Повідомлення та інструктаж домашнього завдання учнів

До 29-х роковин Чорнобильської катастрофи

Методичні рекомендації

       З метою вшанування пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи рекомендуємо вчителям історії загальноосвітніх навчальних закладів Донецької області ретельно спланувати і провести уроки:

- 5 клас - курс "Історія України (вступ до історії)", тема уроку "Які історичні пам'ятки рідного краю розповідають про минуле";

- 11 клас - курс "Історія України", тема 5 "Розпад Радянського Союзу і проголошення незалежності України (1985-1991 рр.)"    

      Слід врахувати, що згідно з програмою, що призначена для 11-х класів історичного профілю, Чорнобильська катастрофа та її наслідки вивчаються в процесі уроку "Економічні реформи". Згідно з державними вимогами до рівня профільної підготовки учнів після вивчення теми вони мають вміти описувати причини та наслідки Чорнобильської катастрофи, усвідомлювати її глобальний характер та  екологічні наслідки.

       Згідно програмі для 11-х класів (академічний рівень) Чорнобильська катастрофа вивчається під час уроку № 1 теми 5 "Причини і початок "перебудови".  Учитель повинен враховувати державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

- учень визначає хронологічну послідовність основних подій періоду "перебудови" в Україні;

- на основі різних джерел інформації характеризує внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України у другій половині 80-х -т на початку 90-х рр. ХХ ст .;

- аналізує та порівнює явища суспільного життя кінця 80-х - початку 90-х рр., визначаючи причини активізації соціально-політичного життя населення.

     Безумовно, одним з основних наслідків Чорнобильської катастрофи стало падіння морального авторитету Комуністичної партії України в суспільстві, що зрештою призвело до розпаду Радянського Союзу.          

Конспект уроку з історії України (11 клас)

    Тема уроку: Соціально-економічне життя в Україні в період "перебудови"

    Очікувані результати:

    Після цього уроку учні зможуть:

1.                  Визначати хронологічну послідовність головних подій періоду «перебудови» в Україні:

-квітень 1985 р. - Пленум ЦК КПРС, проголошення курсу на прискорення соціально-економічного розвитку СРСР;

-ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. - аварія на ЧАЕС;

-19 листопада 1986 р. - прийняття закону "Про індивідуальну трудову діяльність"

2. Аналізувати різні джерела інформації на основі різних джерел інформації, визначаючи причини аварії на ЧАЕС.

3. Описувати наслідки Чорнобильської катастрофи, усвідомлюючи її глобальний  екологічний характер, вплив на падіння морального авторитету Комуністичної партії України в суспільстві.

    Тип уроку: урок засвоєння нових знань

ХІД УРОКУ

I.    Організаційний момент уроку

II.    Мотивація навчальної діяльності

Форма організації навчальної діяльності: колективна

З метою здійснити емоційний вплив на учнів їм пропонується прослухати «Пісню про Чорнобиль (Знак біди)» (слова Михайла Ткача, музика Олександра Осадчого)

,

http://www.pisni.org.ua/songs/6136075.html

У кожного страждання одна ознака,

Біда єдиним болем падає у сни.

У всіх дітей планети сльоза однака,

Одинаково на світі плачуть всі вони.

Летить понад віками стріла смертельна,

У пам'яті карбує знак біди і зла,

Влучає в серце птаха стріла пекельна,

В колиску немовляти падає стріла.

Приспів:

Кричить тривога сльозою втрати, 

Стискає горло,наче петля.      

Дитя заплаче - заплаче мати,     (2)

Мати заплаче - заридає земля!   

Прослуховування пісні може супроводжуватися переглядом фотографій:

III.    Актуалізація знань учнів

Форма організації навчальної діяльності: в малих групах (парах)

Учні 11-х класів вже мають уявлення про масштаби та екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи завдяки урокам біології та екології, засобам масової інформації.

Учитель пропонує учням заповнити 1 стовпчик таблиці:

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися

Через 2-3 хвилини вчитель пропонує учням вибірково розповісти однокласникам про зміст своїх записів.

IV.    Повідомлення теми, дидактичної мети уроку. Формулювання очікуваних результатів

Форма організації навчальної діяльності: в малих групах (парах)

Учитель пропонує учням заповнити 2 стовпчик таблиці:

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися

За допомогою учнів учитель формулює основне питання уроку: «Яким чином Чорнобильська катастрофа могла вплинути на розпад Радянського Союзу?»

V.    Вивчення нового навчального матеріалу

5.1. Проголошення курсу на прискорення соціально-економічного розвитку СРСР, квітень 1985 р.

5.2. Опис історичної події - аварії на Чорнобильській АЕС

Форма організації навчальної діяльності: індивідуальна (на підготовчому етапі 2-3 учнів отримують і виконують випереджаючий домашнє завдання), колективна (на уроці здійснюється презентація результатів виконання випереджального домашнього завдання)

Катастрофа на Чорнобильській АЕС сколихнула весь світ і своєю величезною руйнівною силою, і мужністю тих, хто першими зіткнулися з її страхітливими наслідками.

Варіант повідомлення учня (за матеріалами сайту http://www.kyiv-obl.gov.ua/chornobil):

Екологічною катастрофою світового рівня стала аварія у ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. на Чорнобильській АЕС. Аварія призвела до страхітливого забруднення біосфери, радіоактивного опромінення тисяч людей, появи на території України 30-кілометрової «зони відчуження», масового переселення жителів із забруднених земель в інші регіони республіки. Вибух 4-го енергоблоку ЧАЕС 26 квітня 1986 р. за своїми радіаційними наслідками був еквівалентним 500 ядерним бомбам, скинутим на Хіросіму. Внаслідок вибуху ядерного реактору 4-го блоку Чорнобильської АЕС та руйнації його захисних оболонок стався потужний викид радіоактивних речовин у довкілля, який,  за підрахунками різних авторів, становив до 13 ексабекерелів (10х18) радіонуклідів. Близько 200 радіоактивних ізотопів елементів переміщувались на відстані у тисячі кілометрів від ЧАЕС і в травні 1986 року спостерігались в усіх країнах північної півкулі, на акваторіях Тихого, Атлантичного та Північного Льодовитого океанів.

У перші ж миттєвості аварії під уламками четвертого енергоблока загинув старший оператор зміни В.Ходемчук. Трагічна доля спіткала тоді ж і наладчика В.Шашенка.

Перемагаючи розгубленість перед невідомістю того, що сталося, приголомшені несподіваністю аварії, майже всі працівники зміни залишилися на своїх робочих місцях. Вражає героїчний вчинок заступника начальника електроцеху четвертого енергоблоку Олександра Лелеченка. Це була не його зміна, аде, почувши вибухи на станції, він примчав сюди з дому. Потрібно було перекрити заслінки водню. Він буквально виштовхував усіх із зали, а сам залишився. Відмовившись від запропонованої медичної допомоги, був на робочому місці беззмінно 27- 29 квітня 1986 р., продовжував виконувати свої обов'язки з ліквідації наслідків аварії на четвертому енергоблоці, контролював безпечну експлуатацію першого, другого, третього енергоблоків. Лише 30 квітня 1986 р. О. Лелеченко був госпіталізований, але лікарі були вже безсилі врятувати йому життя.

Уже через кілька хвилин після вибуху реактора на місце події прибули підняті по тривозі два відділення пожежників, які обслуговували Чорнобильську АЕС, очолювані начальником караулу, лейтенантом В.Правиком. Мужні бійці вступили у двобій з вогнем на четвертому енергоблоці та покрівлі машинної зали. Незабаром на місце аварії примчали всі пожежники з м. Прип'яті, поспішили частини з Києва та Київської області. Прибувши сюди о 1 год. 46 хв., командування операцією взяв на себе начальник ВАПЧ-2 майор Л.Телятников. Він керував боротьбою з вогнем, якого фізично загартовані, молоді хлопці ніколи ще не бачили і не торкалися. Здавалось, що розпеченим було саме небо. Понад годину в умовах величезного іонізуючого випромінювання, яке в окремих місцях перевищувало тисячу рентгенів, у задимленому середовищі, без освітлення, в гарячих отруйних випарах на висоті від 12 до 70 метрів, 21 пожежник приборкував вогонь. На більшості ділянок за цей час їм вдалося упоратись із страховищем.

Практично всі, хто першими вступили в боротьбу з вогнем, отримали несумісні з життям дози опромінення. Найбільш уражених радіацією 19 чоловік транспортували до Москви в клінічну лікарню №6. Сюди, за сприяння добре знаного в Радянському Союзі американського бізнесмена і мецената Арманда Хаммера, прилетів лікар доктор Гейл. Разом із вітчизняними хірургами А.Гуськовою, О.Барановим він боровся за життя пожежників. Шістьох з них, незважаючи на всі зусилля лікарів, врятувати не вдалося. Лейтенанти В.Правик і В.Кібенок, старші сержанти В.Ігнатенко, В.Тищура, М.Титенок, сержант М.Ващук пішли у безсмертя.

Величезний тягар із виявлення масштабів та здійснення першочергових заходів ліг на плечі військових, які прибули до Чорнобиля. Понад 1800 вильотів зробили пілоти-вертолітники над реактором, аби заглушити його спеціальними речовинами. З 27 квітня по 10 травня в розвал четвертого енергоблока було скинуто близько п'яти тисяч тонн різних матеріалів. Завдяки цим зусиллям 6 травня 1986 року потужність радіоактивного викиду з нього зменшилась у кілька тисяч разів.

Підрозділи збройних сил розчищали проїзди до зруйнованого реактора, прибирали, часто вручну, лопатами, без належних засобів захисту, викинуті вибухом уламки ядерного палива. Для виконання інженерних, хімічних робіт було мобілізовано велику кількість цивільних осіб, які перебували на військовому обліку. Лише упродовж 1986-1987 років більше сорока міністерств та відомств республік колишнього Союзу надіслали для подолання наслідків чорнобильського лиха понад 600 тис.чоловік. Більшість із них одержали в середньому дози опромінення 120-180 м3в. Свідомі свого обов'язку і високої відповідальності перед майбутніми поколіннями, вони трудилися в ім'я порятунку для інших.

 Пам'ятний обеліск у Чорнобилі з відлитими у бронзі і бетоні мужніми постатями пожежників та працівників ЧАЕС і символічним написом на ньому "Тим, хто врятував світ" - довіку бентежитиме серця вдячних нащадків.

5.3. Причини аварії на Чорнобильській АЕС.

Форма організації навчальної діяльності: у малих групах (парах)

Учні самостійно опрацьовують текст підручника і заповнюють 1-у частину схеми:

Причини

Чорнобильська катастрофа

Наслідки

Через 5 хвилин вчитель вибірково  пропонує парам ознайомити однокласників з результатами своєї роботи, коригує їх.

Відповідь, яка очікується:

Головними причинами катастрофи були:

1. Проведення недостатньо повно та правильно підготовленого експерименту.

2. Низький рівень підготовки операторів, керівництва як атомних станцій, так і міністерства електрифікації в цілому в галузі ядерної безпеки.

3. Недостатній рівень безпеки графіт-уранового реактора РБМК-1000.

4. Помилки персоналу.

Але головною причиною катастрофи була непродумана надіндустріалізація Нижньої Наддніпрянщини та Донбасу в радянський час. інтенсивне спорудження численних штучних «морів» на Дніпрі доповнилося в 70-80-ті роки ХХ ст. будівництвом мережі атомних електростанцій у безпосередній близькості від великих міст. На Україну, яка займала менше 3 % території СРСР, припадало майже 25 % всіх шкідливих виробництв. Серед міст СРСР з найвищим рівнем забруднення атмосфери кожне п'яте було розташоване в Україні. У 1977 р в безпосередній близькості від столиці України - Києва - була побудована Чорнобильська АЕС.

5.4. Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

Форма організації навчальної діяльності: у малих групах (парах)

Учні самостійно опрацьовують текст підручника і заповнюють 3-ю частину схеми:

Причини

Чорнобильська катастрофа

Наслідки

Через 5 хвилин вчитель вибірково  пропонує парам ознайомити однокласників з результатами своєї роботи, коригує їх.

Відповідь, яка очікується:

1.      Соціальні наслідки Чорнобильської катастрофи

Додатковий матеріал: Станом на січень 2010 р. в Україні налічувалося 260 807 осіб, які мали статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На 1 січня 2006 року в Україні понад 2,59 млн. осіб мали статус постраждалих внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Але найбільше (на 24%) скоротилася чисельність учасників ліквідації наслідків аварії у 1986-1987 рр. Це свідчить про те, що саме перша хвиля ліквідаторів, чоловіків у молодому віці, зазнала найсильнішого удару по здоров'ю, - вони поступово вимирають. У 2010 р. в Україні налічувалося понад 17 тис. сімей, які отримували пільги внаслідок втрати годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

2.      Медико-демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи

Додатковий матеріал: Медико-демографічна ситуація на радіоактивно забруднених територіях продовжує формуватися в умовах триваючої в Україні демографічної кризи. З 1991 р. смертність населення стала перевищувати народжуваність.У радіоактивно забруднених областях ці негативні зміни відбулися на рік раніше й більш виразно. Погіршенню демографічної ситуації сприяли соціально-економічна криза, незадовільне медичне обслуговування, низькі стандарти життя, несприятлива, у тому числі внаслідок Чорнобильської катастрофи, екологічна ситуація, політична нестабільність.

За узагальненими даними Наукового центру радіаційної медицини (НЦРМ) МОЗ України, із числа постраждалих, які перебували під медичним наглядом у лікувально-профілактичних закладах системи МОЗ України, у 1987-2004 рр. померло 504117 осіб, із них 497348 дорослих та підлітків (у т. ч. 34499 ліквідаторів аварії) і 6769 дітей.

3.Еколого-біологічні наслідки

Додатковий матеріал: Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи визначаються двома головними факторами - опроміненням природних об'єктів та їх радіоактивним забрудненням.

Під час аварії зовнішнє опромінення сягало біологічно небезпечних рівнів практично тільки в межах 30-км зони, де спостерігався складний спектр біологічних ефектів різного рівня. Значна частина радіоактивного викиду із зруйнованого 4-го блоку осіла в ближній зоні. Сьогодні вона умовно визначена на місцевості межами зони відчуження (радіус 10 та 30-км). У гострий період аварії рівні опромінення в зоні відчуження досягали сотень рентгенів за годину тільки по гамма-випромінюванню. Потужність дози бета-випромінювання була в 10-100 разів більша, що призвело до прояву гострих ефектів, аж до загибелі, у деяких найбільш чутливих до радіації рослин та організмів.

За минулий після аварії час майже повністю розпались не тільки короткоживучі, а й середньоживучі радіонукліди. Потужність дози зовнішнього опромінення значно, на декілька порядків величин, зменшилася. У навколишньому середовищі залишилися практично тільки довго- та наддовгоживучі радіонукліди цезію, стронцію та трансуранових елементів.

3.      Падіння морального авторитету КПУ

Для того, щоб виявити зв'язок між Чорнобильською катастрофою і розпадом Радянського Союзу, вчитель пропонує опрацювати уривок з Декларації про державний суверенітет, прийнятої Верховною Радою УРСР в 1990 р.:

« VII. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

Українська  РСР  самостійно  встановлює  порядок  організації  охорони природи на території Республіки  та  порядок  використання природних ресурсів.

 Українська РСР  має  свою  національну  комісію  радіаційного захисту населення.

 Українська РСР має право заборонити будівництво та  припинити функціонування  будь-яких  підприємств,  установ,  організацій  та інших об'єктів, які спричиняють загрозу екологічній безпеці.

 Українська РСР дбає  про  екологічну  безпеку  громадян,  про генофонд народу, його молодого покоління.

  Українська РСР має право на відшкодування збитків, заподіяних екології України діями союзних органів».

Питання:

Чому, проголошуючи державний суверенітет УРСР, депутати Верховної Ради УРСР приділили таку велику увагу питанням екологічної безпеки? Дайте відповідь згідно з планом:

1. Кого депутати Верховної Ради УРСР могли звинувачувати в Чорнобильській катастрофі?

2. Яким способом депутати Верховної Ради УРСР мали намір уникнути повторення Чорнобильської катастрофи?

Коментар учителя: Роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС проводились під керівництвом Урядової комісії, яка почала працювати в Чорнобилі вже з другої половини дня 26 квітня і продовжувала свою діяльність до 1991 року. Комісія прийняла рішення про створення 30-км зони відчуження навколо Чорнобильської АЕС. 27 квітня 1986 року Уряд України провів евакуацію мешканців міст Прип'ять та Чорнобиль, районних центрів та сіл 30-км зони (близько 100 тис. людей).

Партійне керівництво ретельно приховувало жахливі масштаби катастрофи. Причому якщо М. Горбачов на ювілейних урочистих зборах у листопаді 1987 р. у своїй доповіді приділив увагу і Чорнобильській трагедії, то В. Щербицький через місяць у доповіді, присвяченій 70-річчю встановлення радянської влади в Україні, про неї навіть не згадав. Правда про причини й трагічні наслідки катастрофи на повний голос зазвучала в устах опозиції, яка негайно «виставила відповідний рахунок» Компартії України та її уряду.

 В. Щербицький у своєму оточенні напередодні першотравневої демонстрації 1986 р. жалівся: «Він [Горбачев.] мені сказав: якщо зірвеш демонстрацію — виключимо з партії».

Керівництво колишнього СРСР відмовилось від міжнародного співробітництва при проведенні робіт із ліквідації наслідків ядерної катастрофи. Тільки в 1989 році Уряд СРСР звернувся до МАГАТЕ з проханням дати експертну оцінку діям щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Все вищесказане призвело до падіння морального авторитету КПУ в українському суспільстві і, врешті-решт, до розпаду СРСР. 

5.5. Прийняття закону "Про індивідуальну трудову діяльність".

VI. Рефлексія.

З метою закріпити емоційний вплив на учнів вчитель пропонує ознайомитися з уривком з поеми І. Драча "Чорнобильська мадонна"

ВІЧНА МАТЕРИНСЬКА ЕЛЕГІЯ

Проходила по полю —

Зелене зеленіє...

Назустріч Учні Сина:

Возрадуйся, Маріє!

П Тичина, "Скорбна мати"

Назустріч Учні Сина,

Під руки — та в кабіну.

Знов дивна ця людина!

— Мене пізнав ти, Сину?

— Чого тікаєш, Мамо,

Тож мусимо ловити,

І скажу просто й прямо:

Мене не обдурити!

Тебе візьму я в Город

До внуків помирати.-

Сказала йому гордо:

— Я — невмируща мати!

Дивилися солдати,

Як плачуть генерали,

І знов стара до хати

Чимдуж чимчикувала,

Де бусол і криниця,

Де кіт її й корова,

І де усе, що сниться

Без слова, лихослова.

Пройшла усі сторожі,

Минула всі обвали,

Палали її рожі,

Як півні-генерали.

Було все мов на лезі,

Якому все стинати —

І квітку прямо в цезій

Поцілувала Мати.

Все плакало на сонці,

Не хтіло помирати.

І квітку прямо в стронцій

Поцілувала Мати.

VI. Домашнє завдання