15 липня 2015 року - 1000 роковини упокоєння князя Володимира Великого

У К Р А Ї Н А

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

вул. Карла Маркса, буд. 41, м. Слов’янськ, Донецька обл., 84100

е-mail: donоippo@gmail.com Код ЄДРПОУ 02135804

Від		03.07.2015	№	109/17
На №			від
┌									Завідувачам (директорам) міських (районних) методичних служб	┐
┌	Про вшанування у 2015 році пам’яті князя Київського Володимира Великого					┐

На виконання Указу Президента України від 25.02.2015 р. №107/2015 «Про вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого – творця середньовічної європейської держави Руси-України», розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 червня 2015 р. № 598-р «Про затвердження плану заходів щодо вшанування у 2015 році пам’яті князя Київського Володимира Великого» та з метою виховання у молоді поваги до духовної спадщини Українського народу, рекомендуємо упродовж 2015 року провести заходи, присвячені 1000-им роковинам упокоєння князя Київського Володимира Великого – видатного державного та політичного діяча, творця середньовічної європейської держави Русі-України:

1.​ Урочисті заходи з нагоди вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого (покладання квітів до пам’ятних знаків, що асоціюються з процесами українського державотворення, тощо).

2.​ Семінари, засідання за круглим столом за участю педагогічних працівників та представників християнських конфесій, спрямовані на вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах Донецької області державотворчої діяльності князя Київського Володимира Великого, впливу його політики на політичний та економічний розвиток середньовічної Європи.

3.​ Тематичні заходи, у тому числі, уроки курсів духовно-морального спрямування (1-11 класи), історії України (5, 7 кл.), бесіди (1-4 кл., 6 кл.), лекції, тематичні конференції (8-11 кл.), спрямовані на висвітлення життя та діяльності князя Київського Володимира Великого.

4.​ Виставки історичної літератури, художніх творів, присвячених історії Русі – України Х-ХІ ст.; дні пам’яті, години читання з тем «Постать Святого князя Володимира у «Слові про Закон і Благодать» митрополита Іларіона», «Хрещення Русі як цивілізаційно-визначальний чинник» (на базі шкільних бібліотек).

5.​ Конкурси дитячого малюнку, художні експозиції, присвячені історії християнства в Україні.

6.​ Відвідання учнями виставок церковних реліквій, що зберігаються у фондах музеїв України.

7.​ Перегляд школярами художніх та науково-популярних фільмів, пов’язаних із життям та діяльністю князя Київського Володимира Великого.

8.​ Залучення учнів до участі у Всеукраїнському конкурсі творчих робіт школярів і студентів, присвячених життю і діяльності князя Київського Володимира Великого.

9.​ Підготовка електронної збірки розробок уроків, дидактичних матеріалів, присвячених історії християнства в Київської Русі та Україні, за участю педагогів області.

Надсилаємо методичні матеріали щодо організації тематичних заходів, спрямованих на вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого (Додаток).

Т.в.о. ректора С.І. Макаренко

Вик.: Рибалка Л.Д.,

тел. 099-978-27-11

Додаток

до листа Дон облІППО

від 03.07.2015 р. № 109/17

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

щодо організації тематичних заходів, спрямованих на вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого

(http://istorikdon.blogspot.com/)

У 2015 році ухвалено рішення про вшанування на державному рівні 1000-их роковин упокоєння князя Київського Володимира Великого – видатного державного та політичного діяча, творця середньовічної європейської держави Русі-України. У розпорядженні Кабінету Міністрів України від 15 червня 2015 р. № 598-р «Про затвердження плану заходів щодо вшанування у 2015 році пам’яті князя Київського Володимира Великого» рекомендується провести у загальноосвітніх навчальних закладах тематичні заходи, у тому числі, уроки, бесіди, лекції, тематичні конференції, спрямовані на висвітлення життя та діяльності князя Київського Володимира Великого.

Пропонуємо учителям історії, етики, курсів духовно-морального спрямування звернути особливу увагу на проведення в І семестрі 2015-2016 навчального року:

-​ уроків курсу «Історія України (Вступ до історії). 5 клас» з теми «Київські князі. Запровадження християнства»;

-​ уроків курсу «Історія України. 7 клас» з теми «Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого. Територіальне зростання Київської Русі. Запровадження християнства як державної релігії»;

-​ уроків, факультативних занять курсу «Основи християнської етики. 7 клас» з теми «Усвідомлення відповідальності за долю народу».

Життя та діяльність князя Володимира Великого може розглядатися також і при вивченні інших тем на уроках християнської етики. Зокрема, про милосердні вчинки Володимира Святославовича після прийняття ним християнства учитель може розповісти під час вивчення тем «Твори добро – остерігайся зла» («Основи християнської етики. 3 клас»), «Уроки доброти. Вчимося щедрості» («Основи християнської етики. 4 клас») та ін.

Передбачені тематичні уроки та позаурочні заходи з історії України, етики та курсів духовно-морального спрямування мають на меті навчити учнів:

-​ характеризувати Володимира Великого, його внутрішню та зовнішню політику, використовуючи писемні джерела (літопис «Повість минулих літ»);

-​ пояснювати та застосовувати поняття «християнство»;

-​ визначати причини, сутність та наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави;

-​ наводити приклади змін у житті українського народу, пов’язані з запровадженням християнства;

-​ висловлювати власне ставлення до діяльності Володимира Великого;

-​ усвідомити свою відповідальність за власне життя й долю українського народу на прикладах з історичного минулого України, зокрема, на прикладі життя Володимира Великого.

Під час проведення вищезазначених тематичних уроків та позаурочних заходів з історії України, етики, курсів духовно-морального спрямування рекомендуємо дотримуватися наступних принципів:

-​ науковості (тематичні заходи мають базуватися на досягненнях історії, культурології, релігієзнавства, педагогіки, психології);

-​ зв’язку навчання з життям (навчальна діяльність має орієнтувати учнів на те, що вони покликані жити й діяти за моральними принципами милосердя та щирості; прагнути пізнати істину, як колись прозрів від духовної та фізичної сліпоти князь Володимир Великий);

-​ народності (метою тематичних заходів є формування любові до рідної землі; прищеплення шанобливого ставлення до історичної спадщини українського народу, релігії, культурних традицій; забезпечення духовної єдності поколінь).

Звертаємо увагу методичних служб та учителів історії на історичні факти, які можна використати, готуючись до тематичних уроків та позаурочних виховних заходів:

Князювання Володимира Великого (980-1015) стало початком етапу піднесення та розквіту Київської держави.

Упродовж 35 років перебування на великокнязівському престолі Володимир Святославович виявив себе як

-​ мужній воїн:

Успіх військових походів 981-993 рр. привів до завершення процесу формування території Київської держави, що стала найбільшою в Європі (800 тис. кв. км).

Володимир Великий вів тривалу боротьбу із зовнішньою загрозою, захищаючи кордони Київської держави від набігів печенігів. «Повість минулих літ» розповідає про розбудову Володимиром системи воєнно-феодальних замків на порубіжні з кочівницьким степом [2, с.50].

-​ далекоглядний реформатор:

Володимир Великий передав землі, де раніше правили залежні від Києва місцеві правителі, 12 синам та великокнязівським посадникам, що призвело до зламу сепаратизму племінної верхівки, заміни родоплемінного поділу суспільства на територіальний.

Наділяючи «мужей лучших» (дружинників) земельними володіннями за умови несення військової служби, Володимир Великий істотно укріпив центральну владу, що стала спиратися на нову (феодальну) знать.

Володимир Великий започаткував зведення законів усного звичаєвого права східних слов’ян («Устав земляний») [2, с.51].

-​ успішний дипломат:

Запровадження Володимиром Великим християнства сприяло налагодженню активних дипломатичних контактів з європейськими державами, укладенню династичних шлюбів (одруження Володимира Святославовича з сестрою візантійських імператорів Анною; сина Святополка – з донькою польського короля Болеслава Хороброго, сина Ярослава – з донькою шведського короля Олафа) [2, с.52].

Окремо слід зупинитися на утвердженні православного християнства в якості державної релігії Київської Русі (988 р.).

На початку князювання в Києві Володимир Великий здійснив спробу модернізації язичництва, запровадження єдиного пантеону богів на чолі з Перуном, богом грому та блискавки, покровителем дружини. Але через короткий час язичництво було відкинуто, оскільки гальмувало процес державотворення, ускладнювало зв’язки з християнськими країнами.

Причинами запровадження нової державної релігії – християнства візантійського зразка – стали:

1) Функціонування торгового шляху «із варяг в греки», що зумовило південний вектор цивілізаційної орієнтації Київської держави.

2) Християнські традиції еліти Київської держави (Аскольд, Ольга), пов’язані з Візантією.

3) Домінування світської влади над церковною у Візантійській імперії, що відповідало державотворчим планам Володимира Великого.

Загроза потрапити в політичну залежність від Візантії після прийняття християнства була усунена завдяки походу Володимира Великого до Криму та захоплення ним Херсонесу (Корсуня) – головного постачальника зерна Візантійської імперії. Це примусило імператорів Василія ІІ та Костянтина видати заміж за Володимира свою сестру Анну, що йшло всупереч візантійським традиціям, за якими візантійські принцеси не могли бути дружинами «варварських» правителів.

Наслідками запровадження православного християнства в якості державної релігії Київської Русі стало:

1) Православ’я перетворилося на ідеологічне підґрунтя для зміцнення централізованої держави, утвердження особистої влади великого князя.

2) Християнство вплинуло на зміни світобачення та світосприйняття населення Київської держави, звичаїв та моралі суспільства, призвело до пом’якшення стосунків між людьми, поліпшення ставлення до бідних та ін.

3) Запровадження православ’я сприяло розвитку культури українського народу: писемності, літератури, архітектури та мистецтва.

4) Істотно зріс міжнародний авторитет Київської держави [2, с.74-76].

Під час проведення уроків історії України, етики та курсів духовно-морального спрямування рекомендуємо використовувати як традиційні (розповідь, пояснення, бесіда, демонстрування та ілюстрування), так й інноваційні методи та прийоми навчання.

Зокрема, у 5-му класі вивчення нового матеріалу за темою «Київські князі. Запровадження християнства» може відбуватися із застосуванням гри «Історична екскурсія» (маршрутами Києва часів князя Володимира Святославовича) [3].

У 7-му класі слід приділити більше уваги організації самостійної роботи учнів з використанням різноманітних джерел інформації (письмових, візуальних, які вміщено в підручнику; довідкових матеріалів, Інтернет-ресурсів та ін.) [8]. Учні мають отримати навички аналітичного аналізу подій (внутрішні реформи Володимира Великого), впливу видатної постаті князя на історичний процес.

Формулювання власної позиції учня щодо запровадження християнства та його впливу на зміну звичаїв і моральних норм суспільства потребує застосування навчальної дискусії.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

з підготовки до проведення тематичних уроків та позаурочних заходів щодо вшанування пам’яті Володимира Великого

1.Аркас М.М. Історія України-Русі. – К.: Вища школа, 1990. – 456 с.

2.Бойко О.Д. Історія України: Навч. посіб. 3-тє вид. – К.: Академвидав, 2007. – 688 с.

3.Власов В., Островський В. Методика викладання курсу «Історія України (Вступ до історії). 5 клас» //Бібліотека журналу «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія і методика навчання». – 2013. - № 4 (4). – 96 с.

4.Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К.: Радуга, 1990. – 524 с.

5.Грушевський М.С. Історія України – Русі: В 11 т., 12 кн. – Т.1: З найдавніших часів до початку ХІ ст. - К.: Наукова думка, 1991. – 736 с.

6.Довідник з історії України (А-Я): Посібн. для серед. загальн. навч. закл. /За загальн. ред. І. Підкови, Р. Шуста. 2-ге вид., доопр. і доповн. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с.

7.Личность в истории Украины: Сборник: В 2 ч. Ч.1. Дидактические материалы по истории Укрины (7-9 классы) / Авт.-сост. Н.И. Ольхина, Л.Н. Непран, И.Н. Рыбак и др. – Донецк: Издательство «УкрНТЭК», 2002. – 148 с.

8.Малієнко Ю. Практичні заняття в системі історичної освіти основної школи //Бібліотека журналу «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія і методика навчання». – 2013. - № 5-6. – С.42-46.

9.Повість минулих літ. Літопис. Для старшого шкільного віку. – К.: Веселка, 1989. – 221 с.

10.Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. – т. 1 (До середини XVII століття). – К.: Либідь, 1993. – 640 с.