понеділок, 31 серпня 2015 р.

Розробка Першого уроку та методичні рекомендації

Марина Сергіївна Герасимова,
учитель історії Слов’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 11
Слов’янської міської ради Донецької області

ПЕРШИЙ УРОК
«УКРАЇНА – ЄДИНА КРАЇНА!»
Клас:  для учнів 5-7-х кл.
Мета: 
1)допомогти учням навчитися шанувати Батьківщину;
2)актуалізувати та  розширити знання дітей про історичні та культурні цінності українського народу, про історію українського державотворення;
3)сприяти формуванню патріотичних почуттів, національної гордості та любові до Батьківщини.
Обладнання: 1) плакати із зображенням Державного Прапору України, Державного Герба України; 2) аудіо запис українських народних пісень; 3) політична карта України; пісень,  4) мультимедійна презентація «Подорожуємо Україною».
Форма проведення: урок-подорож (у часі та просторі).
Хід першого уроку
1.Організаційний момент
Гра «Фантазії» (учні  виймають по одній картці зі скриньки, яку заздалегідь підготував вчитель, та пропонують свій варіант продовження речення:
"Якби я був чарівником, то перетворився на ... (сучасний діяч науки, культури, спорту, бізнесу)"
"Якби я був чарівником, то перенісся в .... (назва країни, регіону України)"
"Якби я був чарівником, то зробив подорож в часі ... (історична епоха)" 
Якщо учень називає історичну епоху; сучасного діяча науки, культури тощо, які не пов'язані з Україною, або пропонує здійснити подорож за її межі, вчитель вислуховує учня, але потім пропонує йому висловитися на українську тематику.
2.Повідомлення теми першого уроку, дидактичної мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Учитель: Сьогодні ми спробуємо перетворити на реальність деякі висловлені вами під час гри «Фантазії» побажання та здійснити подорож в часі та просторі. Авжеж, ми будемо подорожувати, адже кожен народ, кожна людина має свої святині. Для нас, українців, найбільшою святинею є наша родина. Родина – це не тільки наша сім’я, це наша Батьківщина – Україна.
Учитель пропонує учням прочитати Прочитати вірш В. Сосюри. Учні читають по черзі текст віршу, який розміщено на слайдах презентації
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Учитель: Цей вірш  написаний поетом Володимиром Сосюрою, який є нашим земляком; народився у 1898 р. на станції Дебальцево. Його творчість буде супроводжувати нас під час подорожі та стане прикладом того, як можна зберегти патріотичні почуття в душі, незважаючи на будь-які життєві обставини, наприклад, переслідування з боку влади, яким В. Сосюра зазнавав у сумнозвісні сталінські часи.
Учитель розподіляє учнів по групам (варіант 1: за місцем розташування в класі, де учні одного ряду створюють групу; варіант 2: інтерактивна вправа «броунівський рух»)
3.Основна частина. Віртуальна подорож Україною у часі та просторі.
Учитель: Шановні учні! Відгадайте, про яке місто, який регіон України написаний цей вірш В. Сосюри?
Учень (читає): Шумить Хрещатик туго, як прибій.
Тут скоро встануть сонячні будови,
і слід од ран загине навісний
у морі щастя, квітів і любові.

Ми крила бур, ми – велетні, ми – день,
що тьму здолав в невиданому герці.
В моєму серці стільки ще пісень,
ще стільки слів несказаних у серці.

Веселий день давно вже одгорів,
і даль доносить пісню журавлину,
а я іду у морі ліхтарів,
закоханий в безсмертну Україну.
Зупинка 1. Київ

Учитель: Шановні учні! Я пропоную групам 1 та 2 перевірити свої знання про Київ та визначні події історії українського народу, які з ним пов’язані. Для цього ми проведемо гру – брейн - ринг.

Правила брейн - рингу. Ведучий задає питання. Право відповісти на нього отримує команда, капітан якої першим підніме руку (кольорову картку). Якщо команда дає правильну відповідь, то їх суперників не вислуховують. Якщо неправильний - суперники можуть дати свій варіант відповіді на запитання. За правильну відповідь команда отримує 1 бал. Переможцем стає команда, яка набрала 5 балів.

Питання:

1.Назвіть державний символ України, найдавніше зображення якого було знайдено на монетах, що карбувалися в Києві біля тисячі років тому.

Відповідь: це малий Державний Герб України. Вперше зображення тризубу з’явилося на  монетах князя Київського Володимира Великого, який правив у 980-1015 рр.
2.На честь якого державного діяча був споруджений цей пам’ятник у Києві?


Відповідь: це князь Київський Володимир Великий  (980-1015). Саме він почав карбувати т.зв. «златники» та «срібники» із зображенням тризубу, який сьогодні став малим Державним Гербом України. Це підкреслює тяглість державотворчих процесів на її території від часів Київської Русі.

3.Яким же був Київ за часи правління Володимира Великого, 1000 роковини зі дня упокоєння якого відзначалися в Україні в липні 2015 р.? Згадайте, чим займалися богатирі Ілля Муромець, Добриня Микитович та Альоша Попович.

Відповідь та коментар учителя: Володимир Великий та його богатирі (воїни-дружинники) багато воювали з сусідами, насамперед, з кочовиками – печенігами. Для того, щоб перемогти печенізьку кінноту, Володимир розпочав будівництво фортець навколо Києва, послав охороняти кордони богатирські застави. Завдяки зусиллям Володимира Великого його держава – Русь-Україна – стала найбільшої в Європі. На сході Київська держава досягла межиріччя Оки і Волги, на заході - Карпат, Західного Бугу, Німану, Західної Двіни, на півночі - Чудського, Ладозького і Онезького озер, на півдні - Дону, Росі, Сули і Південного Бугу.
4.     Як називається ця архітектурна споруда, що знаходиться в Києві?
5.Митрополит Іларіон возносив похвалу князю Київському Володимиру тому, що ним «ми хрещені були». Дійсно, Володимир Святославович впровадив християнство в якості державної релігії Київської держави в 988 р. Як ви вважаєте, до яких змін в історії українського народу призвела ця подія?
Відповідь та коментар вчителя: Впровадження християнства в Київській державі сприяло зростанню її міжнародного авторитету. Князь Володимир Великий одружився з сестрою імператорів Візантії, спадкоємниці великого Риму, Анною. Запровадження православ’я сприяло розвитку культури українського народу: появилась писемність, література, кам’яна архітектура та ін. Християнство вплинуло на зміни світобачення та світосприйняття населення Київської держави, звичаїв та моралі суспільства, призвело до пом’якшення стосунків між людьми, поліпшення ставлення до бідних та ін.
Учитель підводить підсумки першого туру брейн-рингу та пропонує продовжити віртуальну подорож Україною в часі та просторі.
Учитель: Шановні учні! Про який регіон України написаний цей вірш В. Сосюри?
Учень (читає): Карпатські гори, мов застиглі хмари…
Упала тінь на доли од вершин.
І наплива з зелених полонин
поміж смерек мелодія флояри.

Вона звучить, і слухає земля,
Притихла вся, аж ген, де верховини…
І скільки серцю в світлі ці хвилини
Її печаль і радість промовля!..

Мовчать в траві невидні скрипалі,
Палає захід в зоревім пожарі…
І світяться гуцула очі карі,
А в них – любов до рідної землі.


ЗУПИНКА 2. Львів
Питання брейн-рингу (грають 1 та 2 групи)
1.                Назвіть державний символ України, історія якого пов’язана з містом Львовом. Підказка: гербом Львову з давнини був золотий лев на синьому щиті, а під час  революції 1848-1849 рр. замай орала й ця наша національна святиня.
Відповідь та коментар учителя: Під час революції 1848-1849 рр.  учасники українського національно-визвольного руху підняли як символ відродження української нації синьо-жовті прапори. Не лише у Львові, але й в інших містах і селах Західної України (у Стрию, Дрогобичі, Яворові, Бережанах) створювалися загони Національної гвардії, чиї учасники освячували в церквах  сині хоругви із золотим «Руським левом». На початку ХХ ст. у Галичині жовто-блакитний прапор прийняли Українські Січові Стрільці - перше українське національне військове формування в історії України ХХ століття, яке мало велике значення для відновлення військових традицій, для зростання українського патріотизму[5, с.421].
Прапор Українських Січових Стрільців був блакитним полотнищем з золотистим обрамленням. На ньому з однієї сторони був зображений Архистратиг Михаїл, з іншої – емблема УСС. Прапор цей освятив 28 жовтня 1917 р. митрополит Андрей Шептицький, 150-річницю зі дня народження якого ми відзначаємо у 2015 році.
2.                Що ви знаєте про походження назви міста Львів?
Відповідь та коментар учителя: Львів був заснований біля 1256 року нащадком Володимира Великого князем Галицько-Волинським Данилом Романовичем та його сином Левом. Це засвідчує напис XVII ст. на Галицькій брамі латинською мовою: "Князь Лев поклав підвалини. Нащадки дали ім'я Леонтопіліс".
Галицько-Волинська держава, яка переживала свій розквіт за часи правління Данила Галицького (1238-1264 рр.) стала спадкоємницею Київської Русі.  Данило Галицький прославився як мужній воїн (перемоги над хрестоносцями під Дорогичином, 1238 р.; над поляками та угорцями під Ярославом, 1245 р.), успішний дипломат, про авторитет якого свідчить факт коронації Данила у 1253 р. в м. Дорогочині папським легатом.
3.На честь якого історичного діяча встановлений цей пам’ятник у Львові?
Відповідь та коментар учителя: Цей пам’ятник встановлений на честь предстоятеля Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького (1900-1944). За визначенням історика Н. Полонської-Василенко, «значення Андрея Шептицького більше, ніж тільки митрополита: він був душею всього національного та культурного життя Галичини». Лише декілька фактів про цю видатну людину:
-                      Митрополит Андрей Шептицький підтримував розвиток освітнього та культурного життя на західноукраїнських землях, чим сприяв пробудженню національної свідомості українського населення. У 1902 р. він ініціював відкриття української гімназії в Станіславі.
-                     Митрополит Андрей Шептицький сприяв розвитку української культури. У 1905 р. він заснував церковний музей. Завдяки піклуванню А. Шептицького, у музеї зібрано одну з найбільших у Європі збірок іконопису. Ця колекція стала «наріжним каменем» Українського національного музею у Львові.
-                     За часи Другої світової війни митрополит Андрей Шептицький рішуче виступив проти нищення єврейського населення в Україні за наказами німецької окупаційної влади. Значна кількість євреїв переховувалась у митрополичій президії та греко-католицьких монастирях. Так, у монастирях студитів в Уневі, Львові, монастирському скиті в Лужках на Станіславщині війну пережили більше 200 єврейських дітей.
4.Як називається ця архітектурна споруда, що знаходиться у Львові?

Відповідь та коментар учителя: Це собор святого Юра в Львові.
Собор побудований у ХІХ ст. за проектом Б. Меретина. Храм височіє на кам’яній терасі, до нього ведуть двоє маршових сход і балюстрада. Фасад увінчує фігура святого Юрія Змієборця - покровителя не тільки собору, але й міста Львова. Її автор – видатний скульптор Пінзель.
 За спогадами єврейського священнослужителя рабина Давида Кахане, саме тут у своїх митрополичих палатах Андрей Шептицький переховував з ризиком для життя його родину, коли німці нищили євреїв. Саме тут Андрей Шептицький писав своє пастирське послання «Не вбий!»: «Народ, що не уміє людського життя шанувати, це народ дикий, недостойний ставати в ряди з христ[иянськими] народами світа».
5.Коли людство буде відзначати 70-річчя  закінчення Другої світової війни, під час якої було знищено мільйони людей, наприклад, понад 6 млн. євреїв?
Відповідь та коментар учителя: Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945 року. Тобто 2 вересня ми будемо відзначати 70-річчя завершення цієї жахливої події. Адже, за оцінками Інституту історії НАНУ, прямі людські втрати України становили від 8 до 10 мільйонів осіб. Це більше ніж сукупні людські втрати Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Франції, Польщі та Канади.
Війна не закінчилася би перемогою над силами агресії, якщо б народи світу не встали на перешкоді нацизму. За період військових дій 1941-1945 рр. мешканці України становили приблизно 7 мільйонів, або 23 % особового складу Збройних сил СРСР. Свій внесок у боротьбу з нацистською Німеччиною та її союзниками. зробив також український національно-визвольний рух, УПА та інші повстанські формування. Цікавий факт: генерал, українець за національністю, Кузьма Дерев’янко «поставив крапку» у Другій світовій війні, підписуючи Акт про капітуляцію Японії на борту лінкора «Міссурі» 2 вересня 1945 року.
3 зупинка. Запоріжжя
Учитель: Шановні учні! Про який регіон України написаний цей вірш В. Сосюри?
Учень (читає): Ходе Степ,
Замислений Степ.
А на ньому синій, синій жупан.
За туманом - туман
І татарські загони…
Розсипається Степ синім дзвоном…
Гей, крізь вітер і ніч бліді руки простяг
І поклав
На Чумацький, на зоряний Шлях…
Бліді руки простяг…
Ходе Степ.
Замислений Степ.
А на ньому синій, синій жупан.
За туманом –
туман.
Питання брейн-рингу (грають 2 та 3 групи)
1.Заповніть пропуск у прислів'ї «… роду нема переводу» та поясніть значення цього прислів’я.
Відповідь та коментар учителя: «Козацькому роду нема переводу». Це прислів’я підкреслює велике історичне значення козацтва в боротьбі за утвердження української державності. Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття національної самоповаги багатьох поколінь українців.
2..На честь якого історичного діяча встановлений цей пам’ятник на о. Хортиця?
Відповідь та коментар учителя: Цей пам’ятний знак на о. Хортиця встановлений на честь Дмитра Вишневецького, який побудував замок на о. Мала Хортиця у 1556-1557 рр. для захисту українських земель від татарсько-турецької навали.  Історики вважають, що саме Дмитро Вишневецький став засновником Запорозької Січі, звідкіля численні козацькі загони відправлялися на війну з татарами або поляками, у мирний час займалися господарським освоєнням земель півдня України. Нажаль, сам Дмитро Вишневецький трагічно загинув у 1563 р. Він був захоплений у полон та страчений турками у Стамбулі.
3.Яка споруда зображена на цій фотографії?
    Відповідь та коментар учителя:  Це історико-культурний комплекс «Запорозька Січ». на території Національного заповідника «Хортиця». Це сучасна реконструкція, узагальнений образ козацької столиці, в якому представлено церква, курені, будинок кошового отамана, канцелярія, військові скарбнички, школа, пушкарня. Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» на острові Хортиця покликаний дати сучасникам цілісне уявлення про таке унікальне явище, яким було в історії України запорозьке козацтво.
Як відомо,  козаки обирали для розташування Січей місця, які самою природою були зроблені неприступними, – острови й півострови, а укріплювали їх за допомогою дерев'яно-земляних споруд. 3апорозькі Січі обкопувались ровом, а навколо них насипався вал, висота якого сягала за 10 метрів. На вершині валу встановлювався частокіл із загострених паль. Всередині Січі знаходився майдан із січовою церквою. Навколо січового майдану стояли довгі казарми – курені, у яких мешкали козаки.
4. Чи мешкали запорізькі козаки на території Донеччини? Якщо так, історія яких міст Донеччини з ними пов’язана?
   Відповідь та коментар учителя:  Так, у XVIII ст. на правобережжі р. Кальміус (західна частина Донецької області) існувала Кальміуська паланка – військово-адміністративна область Земель Вольностей Війська Запорізького.  Її центром була Кальміуська слобода, на місці якої зараз знаходиться Маріуполь. У 1775 р. за наказом російської імператриці Катерини ІІ Запорізька Січ була знищена, а запорізькі козаки вивезені до Олександрівську (Запоріжжя). У 1778 р. на місці Кальміуської слободи оселилися греки.
5.Чи приймали участь українські козаки в розбудові нашого рідного міста Слов’янська? Якщо так, коли це відбулося?
   Відповідь та коментар учителя:  Заснування нашого рідного міста пов’язане з солеварінням на Торських соляних озерах. Спочатку в 17 ст. російська влада завела тут державне солеваріння. Але самі російські чиновники ні працювати, ні воювати з кочовиками не бажали. На річку Тор почали масово переселятися «черкаси» - тобто українські козаки. У 1676 – 1677 рр. у  м. Соляному (Торі) вже проживало 245 українських родин. Таке масове переселення до Тору українських козаків з Правобережної України було викликано війнами між Польщею, Туреччиною та Москвою, які намагались заволодіти столицею Правобережної Гетьманщини – Чигирином. З козаків – переселенців російський уряд створив п’ять слобідських полків. Впродовж 1685–1764 рр. Тор був сотенним містечком Ізюмського слобідського полку. У 1784 р. місто було перейменоване на Словенськ . Тож певним чином Слов’янськ – це козацьке місто.


1.     Рефлексія
    Учитель. Наша подорож Україною завершується. Ми ще раз переконалися, що Україна – єдина та соборна держава. Так давайте всі разом прочитаємо вірш нашого земляка Володимира Сосюри.
Учні (читають текст, розміщений на слайді):
Дзвін шабель, пісні, походи,
воля соколина,
тихі зорі, ясні води –
моя Україна.

Синь гаїв, поля \, світання,
пісня солов’їна,
ніжний шепіт і зітхання –
моя Україна.

І в очах твоїх, кохана,
міниться і лине
сонцем щастя осіянна
моя Україна.

Інтерактивна вправа «Продовжить речення»
Учитель пропонує учням продовжити речення «Якщо я – українець, я пишаюсь тим, що…»

Немає коментарів:

Дописати коментар