середа, 4 листопада 2015 р.

Український інститут національної пам’яті
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до вшанування у загальноосвітніх навчальних закладах
пам’яті Андрея Шептицького
Вступ.
Мета проведення заходів.
Форми і методи проведення заходів.
Життя у датах.
Головні напрямки діяльності митрополита Андрея Шептицького.
Настанови Андрея Шептицького.
Корисні інтернет-посилання.
Література, яка висвітлює життя та діяльність Андрея Шептицького.
Перелік художніх і документальних фільмів, присвячених Андрею Шептицькому.
Додаток 1. Образ митрополита Андрея Шептицького у фотоматеріалах і на полотнах митців.

Вступ
Україна протягом 2015 року на державному рівні урочисто вшановує пам’ять Андрея Шептицького відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.06.2014 року №1330-VІІ “Про відзначення 150-річчя з дня народження митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького”. Знаковою для України подією стало підписання 16 липня 2015 року Папою Франциском декрету, який проголосив усьому світу геройські чесноти митрополита Андрея. Це стало першим кроком до беатифікації (визнання святості) Шептицького.
Цього року для українства є нагода згадати та вшанувати не просто церковного ієрарха, а й політичного та громадського діяча, щедрого мецената в галузі освіти, культури, поборника людських прав і гідності. У складні часи боротьби за українську державність його подвижницька релігійна, просвітницька і доброчинна діяльність духовно гуртувала  націю та сприяла збереженню  її самобутності. Головна мета його життя – створення на засадах християнської церкви соборної України, яка забезпечила б розквіт нації. Перебуваючи на митрополичому престолі, Шептицький рятував не тільки душі, а й життя багатьох людей, які зазнавали переслідувань з боку двох тоталітарних режимів. Як член Галицького сейму, Палати панів у Відні він відстоював право українців на самостійність, наголошував на потребі збільшення українських середніх шкіл і заснування Українського університету.  
Звернення до постаті Андрея Шептицького у загальноосвітніх навчальних закладах є важливим інструментом у національно-патріотичному вихованні дітей і молоді, формуванні їх громадянської позиції та моральних цінностей.
Зміст і формат заходів, присвячених пам’яті Шептицького, мають представити його як історичну багатогранну постать загальноукраїнського масштабу для подолання сформованого радянською пропагандою стереотипного сприйняття особи митрополита.

Мета заходів, присвячених ушануванню пам’яті Андрея Шептицького:
– пізнавальна: поширити інформацію про життєвий шлях митрополита Андрея Шептицького з акцентами на його духовній, політичній, громадській, меценатській, культурній діяльності та її ролі для розбудови української держави; наголосити на благочинності Владики у часи Голодомору і Другої світової війни; підкреслити значимість спадку Шептицького, який має загальноукраїнський характер.  
практична: сформувати й розвинути інформаційні, хронологічні, мислиннєві, творчі, мовленнєві, аксіологічні й інтерактивні вміння та навички самоорганізації, критичного мислення, толерантного ставлення до іншої особистості та її думки.
виховна: сприяти формуванню громадянських почуттів, свідомої, соціально активної позиції, патріотизму та розуміння значення кожного окремого вчинку для долі людини й держави, відродження та збереження пам’яті про борців за незалежність України.

Форми і методи проведення заходів можуть бути різноманітними, на вибір навчального закладу або вчителя, однак перевагу бажано надавати активним, серед яких:
Для учнів основної школи:
1) Круглий стіл “Скарбниця мудрості” у рамках інтегрованого уроку, присвяченого життю та діяльності митрополита;
2) відео урок з подальшим обговоренням (див. додаток 2);
3) комбінований урок з використанням різного обладнання, презентацій, відео-, аудіоматеріалів, фрагментів із науково-популярної літератури з подальшим обговоренням;
4) турнір диспутів;
5) конкурс творчих робіт “Від маленького Романа до Великого Андрея”;
6) конкурс малюнків і плакатів “Він змінив країну. Змінюй і ти!”;
7) фестиваль проектів “Духовні заповіти Шептицького у моїй родині”
Для учнів старшої школи:
1) Усний журнал “Пастирська думка”;
2) колоквіум “Уроки мудрості. Уроки життя”;
3) фестиваль презентацій “Духовна й матеріальна спадщина Шептицького”;
4) дискусійний майданчик за твором митрополита “Як будувати рідну хату?”;
5) інтелектуальний атракціон;
6) прес-конференція “Мудрість у віках”;
7) конкурс есе “Жива душа України. Жива й нездоланна”;
8) обговорення у малих групах із модератором “Актуальність соціального вчення Шептицького”;
9) урок-інтерв’ю “Ідеальна Україна Шептицького. Яка вона?”.
Але слід зазначити, що форми і методи, які рекомендовані для використання в основній школі, можуть застосовуватися і серед учнів старшої школи на розсуд учителя й організаторів.
Процес підготовки й організації заходів має ґрунтуватися на принципах і засадах можливості творчої самореалізації учнів; врахування їхніх вікових і психологічних особливостей; актуальності теми й змісту уроку; залучення до роботи всіх учнів класу; відповідності прийомів навчання формі уроку; застосування різних джерел знань і відповідного обладнання; креативності та новаторства; інтегрованості, інтерактивності й емоційності уроку.
Роботу з підготовки заходів бажано проводити комплексно, спільними зусиллями освітніх закладів, громадських, благодійних організацій та об’єднань, сім’ї, органів державного управління, музеїв, бібліотек тощо.
Для створення урочистої атмосфери під час заходу рекомендовано використовувати  українську символіку (святково прибране приміщення й учасники), а також відповідні наочні засоби навчання із цієї теми (див. додаток 3). Заходи можуть бути відкритими для паралельних класів, учнів певної вікової категорії, батьківської громадськості тощо.
Ми пропонуємо орієнтовну тематику Уроку духовності у загальноосвітніх навчальних закладах:
·   “Історія однієї долі, яка змінила Україну”
·   “Уроки мудрості. Уроки життя”
·   “Освіченість і духовність – шлях до добробуту”
·   “Збереження духовної спадщини – обов’язок кожного”
·   “Заслуги митрополита у становленні національної Церкви”
·   “Від духовності до державності”
·   “Шлях до відродження Церкви й культури”
·   “Він змінив країну. Змінюй і ти!”
·   “Вражаючі сторінки біографії митрополита Андрея”
·   “Від маленького Романа до Великого Андрея”
·   “Духовна спадщина Шептицького”
·    “На перехресті світу й духу”
·   “Андрей Шептицький – мистецтвознавець і меценат культури”

Життя у датах
Біографічна довідка. Хронологічна таблиця.
Дата
Події в житті Андрея Шептицького
29 липня 1865 року
Народився Роман-Марія-Олександр Шептицький в селі Прилбичі Яворівського повіту на Львівщині. Рід Шептицьких – це одна з найдавніших і найзаможніших українських  боярських родин Галичини
1875–1883 року
Навчається у гімназіях св. Анни у Кракові та Франца-Йосифа І у Львові
Жовтень 1883 –  червень 1884 року
Служба в привілейованому І австрійському полку уланів у Кракові, з якої було звільнено через хворобу суглобів
1884–1887 роки
Навчається у Вроцлавському й Краківському університетах
1 листопада 1887 року
Поїздка до Києва. Відвідує Києво-Печерську Лавру, зустрічається з В.Антоновичем – професором історії Київського університету, відомим українським археологом й етнографом, знайомиться з молодим М.Грушевським і літературознавцем та іконознавцем М. Петровим
19 травня 1888 року
Отримує титул доктора права Ягеллонського університету у Кракові
28 травня 1888 року
У 23-літньому віці вступає до Василіянського монастиря в Добромилі
1 липня 1888 року
Під час облечин [1] отримує ім’я Андрей  
1888–1890 роки
Навчається на юридичному факультеті в Мюнхені, філософському – у Відні, Єзуїтській колегії у Кракові
17 вересня 1899 року
Папа Лев XIII призначає Андрея Станіславським єпископом
17 грудня 1900 року
Номіновано Галицьким митрополитом
12 січня 1901 року
Андрей Шептицький вступає на митрополичий престол як Львівський архієпископ, Галицький митрополит і єпископ Кам’янця-Подільського
17 січня 1901 року
Інтронізація у соборі св. Юра у Львові
2 січня 1903 року
Відкриває профінансоване ним товариство “Народна Лічниця” – українську статутну організацію і медичний заклад. Її мета – надання безкоштовної лікарської допомоги незаможнім людям
1906 року
Підтримує заснування жіночої гімназії Сестер-Василіянок у Львові
Жовтень 1908 року
Таємно подорожує всією Україною, Білоруссю, Литвою та Росію, закладає основи спільнот католиків східного обряду в Петербурзі та Москві
16 грудня 1913 року
Відкриває заснований ним Український національний музей у Львові
15 серпня 1914 року
Пише Меморандум до австрійського уряду про майбутній устрій Української Держави
26 вересня 1914 року
Арешт Шептицького росіянами. Роки вигнання він проводить у Російській імперії. Проте час, коли відбував ув’язнення в  Новгороді, Курську, Суздалі та Ярославлі Шептицький використовує для поширення ідей греко-католицької церкви
Березень 1917 року
Згідно з рішенням Тимчасового уряду Росії, митрополита Андрея звільнено з ув’язнення. Він подорожує до Києва, Петербурга, Москви. Організовує в Петербурзі Синод Російської католицької церкви і призначає отця Леоніда Федорова головою для католиків візантійського обряду в Росії
У квітні 1917 року
Шептицький знову відвідує Київ. Зустрічається з діячами Центральної Ради
Червень 1917 року
Створює в Києві Генеральний вікаріат [2] для Східної України; іменує своїм вікарієм о. Михайла Цегельського
12 жовтня 1918 року
Підписує повідомлення Української Парламентарної Репрезентації про утворення самостійної Української Держави в межах Австро-Угорщини
19 жовтня 1918 року
Обрано членом Національної Ради ЗУНР
Квітень 1921 – серпень 1923 року
Поїздки до Бельгії, Голландії, Великобританії, Канади, США, Бразилії, Аргентини, Італії, Австрії, де відстоює права українців та інтереси Української Держави
Жовтень – листопад 1923 року
Засновує Богословське Наукове Товариство зі щоквартальником “Богословія”
1928 року
Засновує Греко-католицьку богословську академію у Львові
1933 року
Під час  Голодомору започатковує акцію зі збору продуктів для голодуючих на Наддніпрянщині, але радянський уряд відмовляється від цієї допомоги
Березень 1938 року
Відкриває Український шпиталь ім. Андрея Шептицького
Листопад 1938 року
Вітає проголошення Карпатської України та благословляє її прем’єра Августина Волошина
9 жовтня 1939 року
Висвячує собі наступника – єпископа Йосипа Сліпого
1941 року
З його благословення відбувається проголошення Акта відновлення Української держави
Липень 1941 року
Обрано почесним президентом Української Національної Ради у Львові
Січень 1942 року
Підписує спільний лист українських державно-політичних діячів до Гітлера з протестом проти німецької політики на Сході
1944 року
Очолює Всеукраїнську Національну Раду
1941 – 1944 року
Започатковує й очолює кампанію з переховування євреїв, до якої залучає велику кількість духовенства Студійського уставу. Рятує життя понад 150 євреям
1 листопада 1944 року
Помирає в Митрополичих палатах собору св. Юра у Львові. Поховано у підземеллі Святоюрського собору
5 грудня 1958 року
При Вікаріаті в Римі офіційно розпочато беатифікаційний процес митрополита Андрея
16 липня 2015 року
Папою Франциском затверджено декрет, який стосуються визнання героїчних чеснот митрополита Шептицького на прославу 

Головні напрямки діяльності митрополита Андрея Шептицького:
Розвиток  Церкви
Таємно подорожуючи всією Україною, Білоруссю, Литвою та Росію, він закладає основи спільнот католиків східного обряду. У Києві створює Генеральний вікаріат для Східної України.
З ім’ям Андрея Шептицького пов’язують відродження Свято-Успенської Унівської Лаври у Львівській області.
Шептицький засновує Греко-католицьку семінарію, передавши їй понад 4 тис. цінних книг із власної бібліотеки. Пише листи до пастви, присвячені вихованню молоді, моральним засадам християнської родини.
Силами Шептицького було збудовано чимало храмів і монастирів. Напередодні Другої світової війни під його “рукою” налічувалося вже 4400 церков і каплиць греко-католицького обряду, богословська академія, 5 духовних семінарій, 127 монастирів, виходило 9 друкованих періодичних видань.
Допомога сиротам
Андрей Шептицький був загальновизнаним благодійником і меценатом. Найбільшу підтримку він надавав сиротам і молоді. Так, однією з найважливіших акцій Шептицького стала допомога вдовам і сиротам священників, яку він домігся як член Палати Панів.
Андрей щедро допомагав сестрам Василіянкам у фі­нансуванні їхнього сиротинця, особливо дбав про добре харчування сиріт. У 1925 році монахи Студити побудували з його допомогою новий центр у Львові, де розмістився сиротинець.
За підтримки митрополита в Унівській лаврі відкрито притулок та сиротинець для дітей віком до семи років. У Львові та інших містах Галичини діяли притулки, яким він допомагав. За його сприянням засновано т.зв. “Порадню матерів” у передмісті Львова під егідою Товариства опіки над молод­дю в купленому та подарованому митрополитом будинку “Дитячі ясла” й “Українську лічницю” (лікарню), де найбідніші люди отримували безкоштовну медичну допомогу.
Під особливою опікою Шептицького перебували тисячі воєнних сиріт Першої світової війни. З нагоди повернення митрополита із російського заслання в 1917 pоці галицька громада заснувала Фонд імені Андрея Шептицького. Митрополит за рахунок власних коштів збільшив уставний капітал Фонду уп’ятеро та заснував притулок для сиріт у Львові.
Показовим є той факт, що під час подорожі за океан в 1921–1922  роках Шептицький також збирав фонди для воєнних сиріт, в тому числі економлячи на власних витратах.
Не забував Владика і про тих українців, яких неволя й злидні гнали на заробітки до Америки, Німеччини й інших країн. Він домігся у Ватикані дозволу на утворення двох греко-католицьких єпископств у США й Канаді та вікаріату в Боснії.
Підтримка молоді
Шептицький сприяє видавництву журналів для молоді “Наш приятель”, “Поступ”, “Українське юнацтво”. Підтримує школи для ремісничої та гімназійної молоді, організації “Пласт”, “Луг”, “Сокіл-Батько”, “Українська молодь Христові”. Чималу суму грошей пожертвував на Академічний дім, який служив гуртожитком і бібліотекою для  багатьох українських студентів. Починаючи з 1901 року, митрополит щороку утримував 40 бідних юнаків і дівчат, допомагаючи їм здобути освіту.
Підтримка освітніх проектів
Митрополит активно ініціює та фінансово підтримує освітні проекти. Так, у Львові на власні кошти будує середні школи, надає матеріальну допомогу приватним закладам освіти імені М. Шашкевича, Б. Грінченка, Князя Данила.
Водночас Андрей щедро спонсорує приватне народне семикласне шкільництво, яке вели сестри Василіянки і товариство “Рідна школа”. Він подарував йому чотири будинки. На кошти Митрополита придбано будівлю, в якій розмістилася художня школа Олекси Новаківського. Він також надавав стипендії молодим українським митцям для здобуття художньої освіти у найкращих навчальних закладах Європи. Крім того, матеріально допомагав як окремим українським студентам, так і цілим товариствам.
Наукові проекти
У Римі відкрив Українську історико-церковну місію з метою пошуку, копіювання та публікації документів з ватиканських і римських архівів, які мають відношення до України. У 1928 році він заснував Греко-католицьку богословську академію у Львові. У 1929 – Богословське наукове товариство. Особливу увагу приділяв вихованню молоді в дусі християнської моралі, національного патріотизму, загальнолюдського гуманізму.
Утворив Науковий інститут, пов’язаний із Львівською богословською академією.
Музейна та бібліотечна справи
Митрополит Андрей був щедрим меценатом українського мистецтва, на якому добре розумівся. Так, він заснував Український національний музей у Львові, купив у 1905 р. для нього спеціальне приміщення. Завдяки піклуванню Шептицького в музеї зібрано одну з найбільших у Європі колекцію іконопису. Виділяв кошти на діяльність Українського народного музею “Гуцульщина” в Коломиї, допомагав іншим музеям та культурним закладам, навіть, іноземним. Лише Національному музею він передав у 1931 році колекцію із 9880 предметів. Серед них – рукописи XV–XVIII ст., стародруки, архівні матеріали XVI–XVIII ст., ікони, твори живопису та графіки, речі культового призначення. Заснував єпархіальну бібліотеку в Станіславові і передав туди 4000 книг з особистої бібліотеки
Бізнесові проекти
Митрополит Андрей був ініціатором і меценатом Земельного банку у Львові, допомагав розбудовувати Іпотечний банк, товариство взаємного страхування “Дністер”. Також заснував у митрополії шість заводів, зокрема кахельний і цегельні. Утворив “Маслосоюз” і “Центросоюз” – спілки кооперативів, які спеціалізувалися на виготовленні та продажі господарської продукції.
Політична діяльність і дипломатія
Працюючи за різних політичних режимів (Австро-Угорська монархія, Польща, радянська влада), він ішов на розумні компроміси, не відступаючи проте, від головної мети. Його обрано членом Національної Ради ЗУНР, почесним президентом Української Національної Ради у Львові, а згодом – Всеукраїнської Національної Ради. Завдяки зусиллям Митрополита Андрея Ватикан де факто визнав УНР.
У дипломатичних поїздках до Бельгії, Голландії, Великобританії, Канади, США, Бразилії, Аргентині, Італії, Австрії відстоював права українців та інтереси Української Держави. З його благословення 30 червня 1941 року відбулося проголошення Акта відновлення Української держави.
Допомога жертвам Голодомору
Шептицький не залишився осторонь тих процесів, що відбувались на підрадянській Україні і разом з іншими єпископами різко засудив Голодомор 1932–1933 років. У цей час ним була започаткована акція зі збору продуктів для голодуючих на Наддніпрянщині, але радянський уряд відмовився від цієї допомоги.
Порятунок євреїв в роки Голокосту
У роки нацистської окупації під час Голокосту на Галичині митрополит врятував життя понад 150 євреям. Він започаткував і очолив кампанію з їх переховування, до якої залучив велику кількість духовенства. За вказівками митрополита євреям видавали фальшиві документи, зокрема, свідоцтва про хрещення, організовували дитячі притулки при монастирях, де перебували єврейські діти.
Літературна спадщина
Митрополит залишив по собі величезний літературний спадок. Зокрема, пастирські послання, трактати, серед яких: “Україна в передсмертних судорогах”, яке засуджувало жорстоку політику Голодомору, “До духовенства й вірних Станіславівської єпархії (1899–1904)”, “Як будувати рідну хату?” де виклав і обґрунтував ідею об’єднаної України, в якій мала бути створена одна Соборна церква, “Про обряди”, “Вірність традиції”. Крім того, митрополит видав чималу кількість статей і звернень як до пастви, так я до високопосадовців іноземних держав.
Вшановуючи постать митрополита, маємо говорити про те, що духовні й матеріальні результати його діяльності сягають далеко за межі Західної України. Його всеукраїнський і світовий спадок вражає масштабами, багатогранністю й розмаїттям.

Настанови Андрея Шептицького, які актуальні й сьогодні [3]:
1. “Демократія і свобода, і участь усього народу у виконуванні керівної влади може йому обіцяти мир, добробут і щастя”.
2. “На чому ж опреться єдність хати? На національній єдності. Український народ є одним народом, дехто навіть хоче сказати – одним організмом, тому й належить йому стати і суцільним національним витвором”.
3. “Браття мої милі! Коли любите свої діти і свій нарід, коли дбаєте о щастє і здоровлє, жийте морально, не убивайте самі себе, не убивайте своїх дітей, не марнуйте неморальністю основних, фізичних сил народних! Бійтеся гріха, бійтеся тих страшних наслідків, які наносить неморальність на кождого зосібна, на родину, на цілий народ!”
4. “Християнин може і повинен бути патріотом, але його патріотизм не може бути ненавистю, ані не сміє накладати обов’язків, противних вірі. Те, що видавалося б патріотизмом, а було ненавистю або противилося би вірі, не є правдивим патріотизмом”.
5. “Легше часом кров пролити в однiй хвилi ентузiазму, нiж довгi роки з трудом виконувати обов’язки, зносити спеку дня i жар сонця, злобу людей i ненависть ворогiв, брак довiр’я своїх i недостачу помочi вiд найближчих; i серед такої працi аж до кiнця виконувати своє завдання, не чекаючи лаврiв перед перемогою, анi винагороди перед заслугою!”
6. “Справедливість постає в тому, що блаженні в небі віддають кожному те, що йому належиться”.
7. “Тяжкий досвід, який впаде на нашу Церкву, є хвилевий. Я виджу відродження нашої Церкви. Вона буде гарніша, величавіша від давньої, та буде обнімати цілий наш народ. Україна увільниться зі свого упадку та стане державою могутньою, з’єднаною, величавою, яка буде дорівнювати другим високо розвинутим державам…”
8. “Дивним способом обманюють себе і людей ті, що політичне вбивство не уважають гріхом, наче би політика звільнила чоловіка від обов’язку Божого закону та оправдувала злочин, противний людській природі”.
9. “Мусимо, однак, від усіх домагатися залишення раз на все всяких партійних роздорів і внутренної партійної боротьби. Хто приносить нам домашню війну, той шкодить народній справі навіть тоді, коли б для неї мав і великі заслуги… партійні роздори є національним злочином, якого терпіти не можемо”.
10.“Життя – це мистецтво, а його твори – це дiла розуму й волі, цілої людської душі”.
11. “Чоловік лінивий, до праці тяжкий, буде тягарем і для родини, і для цілої громади; не лишень маєток змарнує, а й через лінивство стане з часом нездатним до праці”.
12. “Ми, українці, більше, може, ніж інші народи світу, маємо важливі і глибокі причини бажати справедливого поєднання народів, що між собою ведуть війну, і порозуміння в любови тих віросповідань, що усталюють та поглиблюють чвари між людьми”.
13. “Всі суспільні групи, що представляють інтерес одної суспільної верстви або одної частини суспільности, не зможуть єднати всіх людей, тому часто ведуть їх до взаємної боротьби і в самих своїх принципах борються не лише проти супротивних принципів, але і з їх прихильниками”.
14. “Нехай майбутні покоління візьмуть в свої руки торгівлю і промисел, бо слабкою завжди є суспільність, що свого промислу не має; убогою суспільність, в котрій торгують чужинці”.
15. “Багатство обіцяє щастя, а часто дає нещастя – обіцяє життя, а дає смерть. Обман є в тому, що багатство видається невинним, видається добром, а веде в гріх...”
16. “Не та суспільність щаслива і багата, котра численних має теоретиків, а та, котра в кожнім напрямі сама себе забезпечує”.
17. “Ідеалом нашого національного життя є наша рідна всенаціональна Хата-Батьківщина… Завдання Українського народу буде в тому, щоб створити такі суспільно-християнські обставини, які запевнювали б громадянам правдиве і стале щастя та мали досить внутрішньої сили, щоб поборювати відцентрові тенденції внутрішнього розкладу й успішно захищати межі від зовнішніх ворогів”.
18. “Могутньою та такою, що забезпечує щастя всім громадянам організацією може бути Батьківщина тільки тоді, коли не буде цілістю, зложеною штучно з різних і різнорідних частин, а подібним до моноліту організму, себто тілом, оживленим одним духом”.

Корисні інтернет-посилання:
1. Альбом, присвячений Шептицькому: унікальні фото розкажуть більше, ніж текст [Електронний ресурс] // Інформаційний ресурс УГКЦ [сайт]. – 14.08.2015. – Режимдоступу:http://news.ugcc.ua/articles/albom_prisvyacheniy_sheptitskomu_un%D1%96kaln%D1%96_foto_rozkazhut_b%D1%96lshe_n%D1%96zh_tekst_74517.html
2. Гайова О. Климончук О. Сироти називали його “найкращий мій татусь” [Електронний ресурс] // Газета “День” [сайт] / Гайова О. Климончук О. – 19.02.2015 –  Режим доступу: http://m.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/v-ukrayini-tryvaye-rik-andriya-sheptyckogo
3. Гунчак Т. Коли я називаю Андрея Шептицького святим, я не перебільшую [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Гунчак Т. – 11.12.2010 – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/11/8491/
4. Лозинська Ю. Андрей Шептицький: мільйонер, що став праведником [Електронний ресурс] // Газета “Експрес” [сайт] / Лозинська Ю. – 30.07.2015. Режим доступу:http://expres.ua/main/2015/07/30/145549-andrey-sheptyckyy-milyoner-stav-pravednykom
3. Митрополит Андрей Шептицький [Електронний ресурс] // Інформаційний ресурс Українського інституту національної пам’яті [сайт]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/publication/mitropolit-andrei-sheptitskii
4. Носкіна Н., Захаров Д. Андрей Шептицький – предстоятель Української греко-католицької церкви. До 150-річчя від дня народження (Матеріали до бібліографії з газетної періодики) [Електронний ресурс] // Носкіна Н., Захаров Д. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/node/2266
5. Слобожаніна Н. Митрополит Андрей: ювіляр, блаженний, правденик [Електронний ресурс] // Інформаційний ресурс Українського інституту національної пам’яті [сайт] / Слобожаніна Н. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/mitropolit-andrei-yuvilyar-blazhennii-pravednik
6. Терещук Г. Митрополит Андрей Шептицький – найвеличніша церковна постать в історії української Церкви [Електронний ресурс] // Кредо [сайт] // Терещук Г. – Режим доступу: http://www.credo-ua.org/2012/06/65250
7. Терещук Г. Чому митрополит Андрей Шептицький готовий був прийняти мученицьку смерть? [Електронний ресурс] // Свобода [сайт] / Терещук Г. – 05.10.2015. – Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/27158625.html
8. Турій О. Митрополит Шептицький і політика [Електронний ресурс] // Український католицький університет [сайт] / Турій О. – 18.05.2015. – Режим доступу: http://ucu.edu.ua/library/25185/
9. Турій О. Митрополит Андрей (Шептицький) про християнські засади політичного життя [Електронний ресурс] // Інститут історії церкви Українського католицького університету [сайт] / Турій О. – 25.05.2015. – Режим доступу: http://ichistory.org.ua/blog/2015/05/25/mytropolyt-andrej-sheptyts-kyj-pro-hrystyyans-ki-zasady-politychnogo-zhyttya/
10. Формула успіху: 365 днів на рік. Андрей Шептицький [Електронний ресурс] / 29.07.2012. – Режим доступу: http://365dniv.blogspot.com/2012/07/blog-post_29.html
11. Центральний державний історичний архів України в м. Львові [Електронний ресурс. Інформаційний портал] / Режим доступу: http://tsdial.archives.gov.ua/?url=/gallery/gallery1/
12. Як митрополит Шептицький створив музей і подарував мистецьку колекцію [Електронний ресурс] // Дивен світ [сайт]. – 02.07.2015. – Режим доступу: http://dyvensvit.org/articles/105700.html

Література, яка висвітлює життя та діяльність митрополита УГКЦ Андрея Шептицького:
1. Гайковський М. УГКЦ в часи митрополитування Андрія Шептицького // Київська Церква / Гайковський М. – 2001. – №1-3. – С. 32–48.
2. Гель І. Митрополит Андрій Шептицький і українська національна ідея // Літературна Україна / Гель І. – 1996. – 8 лютого.
3. Кам’янський П. Митрополит Андрій Шептицький та єпископ Григорій Хомишин в боротьбі за українську церкву і державність у першій половині ХХ століття // Схід / Кам’янський П. – 2006. – №4. – С. 66–70.
4. Кравченюк О. Хроніка життя і діяльності митрополита Шептицького // Патріярхат. За єдність церкви і народу / Кравченюк О. – 1990. – Ч 6. – С. 20–22.
5. Красівський О. За українську державу і церкву. Громадська і суспільно-політична діяльність митрополита А. Шептицького в 1918 - 1923 рр. - Львів, 1996. – 84 с.
6. Лаба В. Митрополит Андрій Шептицький. Його життя і заслуги / Лаба В. – Львів : Свічадо, 1990. – 62 с.
7. Ленцик Василь. Визначні постаті Української Церкви: Митрополит Андрей Шептицький і Патріярх Йосиф Сліпий / Наукове товариство ім. Шевченка / Анна Ленцик-Павлічко (ред.). – Л.: Свічадо, 2001. – 608 с.
8. Мартирологія українських церков у чотирьох томах. Т. ІІ. Українська католицька церква. Документи, матеріали. Християнський самвидав України / Під ред. О. Зінкевича, Т. Лонгина. – Торонто, 1985. – 839 с.
9. Митрополит Андрей Шептицький: документи i матерiали, 1941–1944 / сост. Ж.Ковба ; науч. ред. А. Кравчук. – К. : Дух i лiтера, 2003. – 314 с.
10. Митрополит Андрей Шептицький: матеріали та документи (1865–1944 рр.) / Я.Ю.Заборовський (ред.). – 2 вид., доп. – Л.: Фірма “Олір”, 1995. – 176 с.
11. Митрополит Андрей Шептицький у документах радянських органів держаної безпеки (1939–1944 рр.) – К.. : Українська Видавнича Спілка, 2005. –  480 с.
12. Сергійчук В.І. Українські державники: Андрей Шептицький / В. Сергійчук. – 2015
13. Твори слуги Божого митрополита Андрія Шептицького. Пастирські листи. Том ІІ. – Тороно, 1965. – 277 с.
14. Терещук Г. Думанська О. Шептицький від А до Я / Терещук Г. Думанська О. – Вид-во Старого Лева, 2015.
15. Цвенгрош Г. Апостольський Престол і митрополит Андрій Шептицький / Цвенгрош Г. – Львів, 1992. – 37 с.
16. Цегельський Л. Митрополит Андрій Шептицький /  Цегельський Л. – Львів : Місіонер, 1995. – 77 с.

                                                                                                                                                                                        
Перелік художніх і документальних фільмів, присвячених А. Шептицькому
Назва картини
Рік випуску
Країна
Режисер, автор

Художні фільми
1.
“Владика Андрей”
2008
Україна
О.Янчук

Документальні фільми
2.
“Андрей Шептицький “Світильник істини”

Україна

3.
“Зближаються часи”
1994
Україна
О.Столбова
4.
“Митрополит Андрей Шептицький”

Україна
Кіностудія Контакт
5.
“Слобожанська місія Великого митрополита”
2015
Україна

6.
“Спадщина Андрея Шептицького”
2009
Україна
Т.Пастернак

Мультиплікаційний фільм
7.
“Андрей Шептицький – світло любові”
2013
Україна
УГКЦ



[1] Момент прийняття монашого одягу під час посвяти в монахи
[2] Реальна або умовна церковно-адміністративна одиниця у низці християнських церков, що очолюється вікарієм (заступник, намісник, правитель)

[3] Цитати вибрані із видання О. Гайової 365 днів з Великим Митрополитом, – 2015 

Немає коментарів:

Дописати коментар